Бандерою українців вже не налякаєш

Його імені бояться окупанти

Цього тижня Львівській обласній раді раптом закортіло назвати стадіон "Арена-Львів" іменем Степана Бандери. Чому саме тепер, адже стадіон цей стоїть вже десятий рік? Досвід показує, що іменем Степана Бандери у нас зазвичай намагаються відволікти увагу загалу від чогось іншого. Всі знають: варто публічно вимовити слова "Степан Бандера" і одразу розгоряється гаряча дискусія, під час якої вмить забувають про щось інше. Цього разу не вийшло. Новина про ініціативу львівських обласних депутатів проіснувала недовго, не викликавши того ефекту, на який розраховували.

Саме це, як на мене, є найважливішим. Понад тридцять років магічним словосполученням "Степан Бандера" успішно розділяли українців, нацьковуючи їх один на одного. Хто і навіщо це робив – здогадатись неважко. І ось нарешті сталося – цей давній, перевірений і досі безвідмовний рецепт сіяння ворожнечі вже не працює.

Нинішніх українців, де б вони не жили, і яких би політичних поглядів не дотримувалися, Бандерою вже не налякаєш. Допомогла вчасна декомунізація – мільйон киян щодня проїжджають столичним проспектом Степана Бандери без жодних наслідків. Так само як колись ходили та їздили вулицями Лєніна та інших комуністичних катів.

Що це означає? Це означає, що там, де є вулиця, проспект, монумент чи щось інше, назване іменем Степана Бандери, вже немає місця для "русского мира". Це точно наша територія, куди вже не ступить нога російського окупанта. Бо ці окупанти, на відміну від українців, таки бояться імені Степана Бандери.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua