Національний сором. Держава не може приборкати кількох падлюк
Вовк і Тупицький мають сидіти, а не вершити правосуддя
Слідчі Національного антикорупційного бюро зняли з літака у Борисполі колишнього заступника голови Приватбанку Володимира Яценка. Ці ж слідчі не можуть розшукати голову Окружного адмінсуд Києва Павла Вовка. Він вчетверте не з'явився у Вищий антикорупційний суд для обрання запобіжного заходу.
НАБУ доганяє вибірково. Когось ловить, з кимось у жмурки грає.
Для того, щоб судити про цю ситуацію, достатньо трішки знати історію і психологію людей.
Наприкінці республіканського Риму була Югуртинська війна. Північно-африканський правитель Югурта воював проти римської армії дуже просто. Він скуповував командирів підрозділів. Рівня трибунів і центуріонів. І вони "бєшено" воювали. Водили воїнів у походи, переслідували противника, доганяли. Тільки догнати не могли. Бо за гроші.
Після того Римська республіка стала іншою. Пішли диктатури, принцепси. А за 150 років по тому Калігула зробив сенатором коня.
Та війна була національним соромом Риму.
У нас ситуація з ОАСК – національний сором.
Ситуація з ОАСК – національний сором
Про психологію.
Якщо провести сходняк авторитетів – він може закінчитися лише висвяченням нових ворів у законі. Якщо провести з'їзд суддів, прокурорів чи адвокатів, які часто є частиною одного й того ж злочинного угруповання, що здійснює кривосуддя на місцях, вони виберуть собі корпоративних рішал.
У нас є Вища рада правосуддя. 21 представник. Вона має право цензурувати суддів. Туди входять: голова Верховного суду за посадою, 10-х обирає з'їзд суддів, по два представники від адвокатів, прокурорів, вчених, президента і Верховної Ради.
Тобто більшість - судді. Якщо делегатів на з'їзд вибиратимуть Портнов із Вовком, то Вовка ніколи і не здадуть.
Бо психологія. Бо українська ментальність. Основним елементом якої є неважливість репутації.
Зеленський хоче внести до закону про Вищу раду правосуддя смішні зміни. Поставити над ВРП – Етичну раду. У ній має бути троє суддів і троє представників від міжнародних організацій.
Зеленський хоче внести до закону про Вищу раду правосуддя смішні зміни. Поставити над ВРП – Етичну раду. Це буде мертвонароджений орган
Але троє – суддів! І тому це буде мертвонароджений орган, де щодо можливих люстрацій завжди буде в кращому випадку 3/3.
Ми зараз маємо національний сором. Коли тупицькі і вовки є уособленням нашої правової системи.
Ми маємо національний сором, маючи малоспроможні антикорупційні інституції.
Ми маємо національний сором, маючи в Офісі президента, генпрокурора, НАБУ, САП, ВАКС, МВС, СБУ, Верховній Раді, Кабміні купу стукачів для олігархів і прямих зрадників, які працюють на Кремль.
Я не юрист. Але можу принаймні сформулювати проблему. І поставити проміжну мету. Для цього потрібно відповісти на одне питання, що стосується судової гілки влади: за допомогою яких змін в закони України можна зробити так, щоб суддя Вовк був звільнений, притягнутий до відповідальності і ніколи не зміг відсудити через ЄСПЛ своє повернення на робоче місце? Те саме і про Тупицького. І про інших.
Якщо грамотні юристи будуть стверджувати, що такі закони прописати неможливо – проблему має вирішити вулиця.
Бо у революції є одна безперечна перевага – вона може обнуляти усе, що було до неї.
І ще одне.
Ментально для українця справедливість вища за правосуддя. Це основна наша відмінність від європейців. Це погано нам усім у карму. Бо справедливість відносна. І моя справедливість часто несправедливість для інших.
Знаючи і усвідомлюючи це, я скажу.
Ми переживаємо національну ганьбу. Коли ціла держава не може приборкати кількох падлюк – я за справедливість.
Справедливість така: Вовк і Тупицький мають сидіти, а не вершити правосуддя.
