Зеленський – абсолютний нуль в усьому. Майбутнє України лякає

Моральних авторитетів, які зможуть об'єднати країну, зараз на горизонті нема

На жаль, Володимиру Олександровичу подобаються підлабузники і холуї, що говорять йому, який він величний, і погоджуються з тим, що є дві думки - Зеленського і неправильна. І це при тому, що за його спиною вони сміються над ним, розуміючи його рівень. Коли в пресі з'являється повідомлення про те, що Зеленський провів співбесіду з кандидатом на ту чи іншу посаду в Кабміні, то регочуть всі. Як він може проводити співбесіду міністра енергетики, якщо сам у цьому питанні абсолютний нуль? А що він розуміє в усьому іншому? Рівно стільки ж, скільки і в енергетиці. Фраза, яку я чув кілька разів від людей, що йдуть на доповідь до Зеленського, тим, хто готує доповідь, звучить так: "Простіше треба писати. Ще простіше! Розжуйте і спростіть до такого рівня, щоб навіть Зеленський зміг би зрозуміти". Можете пригадати, що про нього говорив прем'єр Гончарук. Ситуація не змінилася.

Боротьба за владу і ресурс, замість битви за майбутнє. На зміну класичним цінностям приходить ціна. Моральних авторитетів, які зможуть об'єднати країну, зараз на горизонті немає. На жаль. Мене лякає майбутнє України і я не бачу політичних еліт, які б переймалися тією ж проблемою. Є поодинокі політики, які різноголосо підіймають цю тему, але немає спільної позиції. А час невблаганно біжить геть. І або найближчим часом щось кардинально зміниться, або нас чекає глобальна катастрофа. Сподіваюся, що відповідальність перед майбутніми поколіннями переважить бажання персонально збагатитися або перемогти конкурентів. Сто років тому протистояння серед однодумців призвели до загибелі УНР. Не забувайте, що у нас війна на сході, коронавірус і відсутність масової вакцинації, дірки в бюджеті і в пенсійному фонді, політична криза і негативна селекція у владі, а ще олігархи, які нікуди не поділися. І всі ці проблеми не зникнуть самі по собі.

Часи такі... Але скоро колесо історії зробить наступний оборот. І багато фігур злетять з дошки. А багато на дошку так і не потраплять, що дуже сильно засмутить тих, хто ними планував зіграти. Нам же треба відмовлятися судити і звикати думати. Відмовлятися від думки, що тільки ми завжди праві і чути співрозмовника. А в ідеалі не тільки чути, але й розуміти. Тільки так можна вибудувати сильне громадянське суспільство. І тільки таке суспільство зможе відродити Україну. Іншого шляху нема.

Оригінал