Про союз "Слуги народу" з ОПЗЖ можна забути. Це війна

Зеленський ввязався у нову гру, де його шанси зараз не піддаються оцінюванню

Підсумую оцінку вчорашніх санкцій проти телеканалів Медведчука. Спираюся тут і на власні думки, і на позицію низки різних коментаторів, яких читав.

1. Чому саме ці канали?

Бо там останнім часом надзвичайно активно множили на нуль персону особисто Зеленського. Це вам не якась антиукраїнська діяльність, це замах на святе. Тобто на президентські рейтинги.

Вже чого-чого, а цього Зеленський стерпіти не може. Звідси його особисте рішення про "помсту". І мстя мала бути страшна. Звідси збирання підписів членів РНБО під готовим рішенням, без обговорення. Фактично - ритуал перевірки лояльності "першій особі". Пройшли перевірку всі, крім Разумкова ("не перший, але й не другий").

Якщо цей медіа-актив зараз вдасться вбити, виникне питання, хто буде його реанімовувати: особи, наближені до Медведчука, чи до когось іншого (наприклад, до Зеленського).

2. Чому саме зараз?

а) дядя Байден (попередні консультації, безумовно, були. Підтвердженням чого є свіжа заява посольства США в Україні на підтримку вчорашнього рішення).

б) можливо, Навальний (під шумок).

3. Як воно в юридичному плані?

Дуже неоднозначно. І закон виписаний проблемно. І рішення РНБО з цим законом пов'язане проблемно. Не можна сказати, що рішення РНБО вочевидь незаконне, і не можна сказати, що вочевидь законне. Десь на межі. Позиції правників розділилися. Звісно, в ОПУ та СБУ є ще якісь карти на руках, які вони поки не засвітили, але на яку гру їх вистачить - питання.

4. Чи радіти?

Беззастережно радіють ті, хто не переймається стратегією та "багатоходівками". Вимкнули - і добре. "Чого тут думати - трясти треба!" "По безпределу так по беспределу, про наслідки потім поговоримо."

Обережно радіють чи зовсім не радіють ті, хто рахує наперед і передбачає, що тактичний виграш - в якому особисті інтереси Зеленського просто тимчасово збіглися з національними інтересами країни - може обернутися стратегічним програшем. Наприклад, все це зрештою скасує ЄСПЛ, що дасть "каналам Медведчука" - якщо вони до цього доживуть - фактичну індульгенцію і статус недоторканості.

Загалом це рішення - типовий Зеленський: турбота про ефектність значно переважає турботу про ефективність.

Але іншим каналам прокреслили (якщо хтось досі не зрозумів) справжню червону лінію: перехід із Зеленським "на особистості" - це найгірший злочин проти держави. Це вам не Порошенко, який не опускався до реакції навіть на відверте хамство (у тому числі зі сторони того ж Зеленського).

5. Зміна політичного ландшафту.

Про союз "Слуг" з ОПЗЖ відтепер можна забути (це плюс). Тут вже війна. Чи знайдуть собі "Слуги", якщо не розколються, нових постійних (не ситуативних) союзників у цій війні з ОПЗЖ? Точно не "ЄС". "Батьківщина"? "Голос"?

6. Загальна оцінка.

Загалом в мене враження, що "точку неповернення" пройдено, але при цьому Зеленський ввязався у нову гру, де його шанси зараз просто не піддаються оцінюванню. Практично як Наполеон: "On s'engage et puis on voit!" - "Ввязуємося у бійку, а потім побачимо, як бути далі".

З іншого боку, враховуючи нестерпно болючі удари по рейтингу, не реагувати взагалі було не варіантом. Розігрувати варіант "в довгу" (наприклад, бити не по медіа, а по фінансах Медведчука) було не в стилі Зеленського і не факт, що на це були реальні ресурси (враховуючи те, що вплив Зеленського на правоохоронні органи та суди може і не переважити вплив на них Медведчука та його "групи підтримки"). А так маємо бодай тактичний і тимчасовий, але негайний виграш. Для "запалення рейтингів" Зеленського - якщо не ліки, то хоча б знеболювальне.

Стратегічний програш суспільства: нас ще більше привчили, що "сумнівно в правовому плані, але доцільно" - це добре. Одні позаминулого року тішилися розгону парламента, інші зараз тішаться бану медведчуківських телеканалів, а логіка одна й та сама: воля президента важливіша за чистоту процедур. Нашому і без того анархічному суспільству це як солодка отрута.

Оригінал