Кілька речей, які слід знати про мовний закон
Відмова від обслуговування державною мовою – це порушення рівноправности громадян
16 січня нарешти набуває чинности закон про мову. Кілька речей, які слід знати/пам'ятати:
1. Цей закон не забороняє російську в жодному вигляді. Його приймали не для того, щоб обмежити у правах російськомовних громадян, а для того, щоб гарантувати неросійськомовним громадянам базове право на обслуговування рідною мовою. Це вкрай тупорило і нормальному громадянському суспільству цей закон має видаватись безглуздим, але в нас немає нормального громадянського суспільства. Тому регуляторні інструменти необхідні. Якщо хтось каже, що закон забороняє говорити російською чи порушує базові свободи людини - цей хтось або бреше, або маніпулює, або не читав закон, або різні поєднання цих трьох можливостей.
2. Цей закон не передбачає покарання. Тобто передбачає, але з липня 2022 року, і не за порушення, а за повторне порушення, і не покарання, а штраф, і не в лотерею, а в преферанс, і не виграв, а програв. Плюс штраф там смішний, плюс на ділі поскаржитись на порушення цього закону настільки геморойно, що 9 з 10 активістів цього не робитимуть, не кажучи про решту публіки. Тому законна підстава у вас буде, а санкцій за порушення - не буде. Як і раніше, все буде залежати від того, наскільки ви напориста людина і наскільки ваші особисті дані відбивають в опонента охоту вам бикувати. На жаль. Омбудсмен прямо каже, що закон потрібен для того, аби риночок порішав, але всі ми розуміємо, що не порішає. Бо якби це працювало, нам би не треба було закону.
Нормальному громадянському суспільству цей закон має видаватись безглуздим, але в нас немає нормального громадянського суспільства. Тому регуляторні інструменти необхідні
3. Закон стосується української як базової мови обслуговування - тобто до вас зобов'язані звертатись українською, якщо не вказано інше. За консенсусом ви можете обрати іншу мову спілкування, зокрема російську. Хоча її, як і будь-яку мову крім української, ніхто знати не зобов'язаний.
4. Якщо вас відмовляються обслуговувати українською взагалі, то вам не в цей закон. Це вже порушення закону про засади запобігання дискримінації та ст. 161 ККУ. Відмова від обслуговування державною мовою - це порушення рівноправности громадян. Там і штрафи передбачені дай Боже, і, якщо йдеться про посадових осіб, ув'язнення передбачається. Мінус один - дотримання антидискримінаційного законодавства в настільки глибокій сраці, що ви маєте більше шансів просто задовбати правопорушника і своєю наполегливістю зломити його волю, ніж довести справу до кінця. За шість років у Києві я українізував (принаймні, для себе) всі супермаркети, в які ходив регулярно, тому запевняю, що наполегливість, абсолютне нерозуміння російської з вашого боку, спонтанне бажання спілкуватися, скажімо, німецькою, оскільки яка різниця, якою мовою і старе добре капання на мозґи дозволяє отримати бажаний результат значно надійніше, ніж писання заяв, котрі в підсумку все одно зводяться до капання на мозґи.
Інакше кажучи, добрим словом і пістолетом все ще можна добитися більшого, ніж просто добрим словом, але мати додатковий закон за пазухою все ж приємно.
Коментарі