Рейган і Трамп: ближчі, ніж здається
Часто зустрічаємо ностальгію за світлими часами Рейгана, коли зло називалося злом, а загроза з боку Росії (тодішнього СРСР) визнавалася як найсерйозніша для США. Та це лиш один бік медалі. А що за ним?
Якщо відволіктись від сьогодення і глянути на історію, то найцікавіша позиція в нас "Рейґан перевертається в труні, дивлячись на Трампа".
Рейґан, власне, запустив цей тріумфальний марш республіканської партії в обскурантизм. Його політика - архітектор купи сучасних проблем американського суспільства
Рейґан, власне, запустив цей тріумфальний марш республіканської партії в обскурантизм. Його політика - архітектор купи сучасних проблем американського суспільства. Він просто не був психопатом і жив у дещо інші часи. Тому історія, особливо на пострадянському просторі, запам'ятала його багатократно кращим лідером, ніж він був насправді.
Ну і суто в культурному зрізі, одним із джерел натхнення для матері Джейсона Вурхіза (психопатична старенька, що вбиває молодь за надто фривольну поведінку) була Ненсі Рейґан ще в свої часи дружини губернатора Каліфорнії. Жанр підліткового слешера, де підлітки один за одним гинуть відповідно до стереотипних "гріхів", а виживає ботан і/або незаймана дівчина - це загалом парадигматична реакція Голлівуду на культурні політики Рейґана і курс на боротьбу з моральним занепадом американської молоді. Оце республіканське ниття про "не таку молодь" і побивання за втраченим світом традиційної Америки, ґрунт, на якому виріс сучасний MAGA-ресентимент - оце також спадщина Рейґана.
П.С. Хоча, звісно, завжди можна відмотати ще далі і згадати зумисне неефективну "Війну з наркотиками" Ніксона, яка була потрібна саме для расово зумовлених поліцейських переслідувань, але тоді можна мотати аж до часів, коли Республіканці і Демократи ще були повними протилежностями себе сучасних.