Від Майдану залишилися тільки Аваков і Гостиний двір

Він простоїть більше, ніж нинішній міністр просидить у своєму кріслі

Україна остаточно повернулася до 2013 року. При владі нині відверто проросійські політики разом із чиновниками Януковича, що повернулися і диктують країні порядок денний. Але не все так погано – залишилось ще дві "перемоги Майдану", до яких досі не добралися проросійські реваншисти. Перша – це міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, якому очевидно нічого не загрожує, і який почувається нині більш впевнено, ніж будь-коли у владі. Друга – Гостиний двір на Контрактовій площі Києва, який мужні активісти захистили під час Майдану.

Залишимо Арсена Авакова для наступного разу і оглянемо Гостиний двір, який "вдалося врятувати". Почнемо з того, що споруда, яка вже восьмий рік розвалюється посеред Подолу, жодної архітектурної цінності не являє. Тому що нинішній Гостиний двір – це макет дореволюційної споруди, зведений у вісімдесяті роки минулого століття. Тож під дощами, снігами та вітрами на Контрактовій площі гниють цегла та залізобетон радянського виробництва. Можливо, "активістам", які "захищали" цю споруду від руйнування взимку 2014-го, просто забули про це розповісти?

Справжній Гостиний двір був сто років тому торговим приміщенням, яке через помилки у плануванні та низьку якість матеріалів і будівельних робіт поступово розвалювалося, а спроби його реставрувати закінчились безрезультатно. Такою самою халтурою було його "відновлення" у часи Володимира Щербицького. Власне, як і все, що будувалося у сімдесяті-вісімдесяті роки минулого століття.

Саме тому "відновлений" у вісімдесяті Гостиний двір виявився нікому не потрібним вже у незалежній Україні і продовжував розвалюватися. Було два варіанти подальших дій. Перший – хоч якимось чином "оживити" цю споруду, влаштувавши там сучасні торгові приміщення. Другий – залишити все догнивати. Вийшло так, що обрали другий варіант. Коли так, то чекати залишилось недовго – за яку-небудь тисячу років на ці руїни водитимуть туристів, як на руїни римського Колізею. Це за умови, що цегла 18-го цегельного заводу тресту Київміськбуд стоятиме стільки ж, скільки давньоримські мармур та граніт.

Оскільки це малоймовірно, залишається визнати, що виступи "активістів" за "збереження Гостиного двору" були організовані конкурентами тих, хто збирався зробити там сучасний ТРЦ. Тому, хто з цим незгоден, пропоную знайти тих "активістів" і запитати, як вони миряться з тим, що "унікальна споруда" вже восьмий рік успішно розвалюється? Чому не протестують, не ставлять намети, тощо?

Ймовірно, ті, хто так завзято підтримував рух за "збереження Гостиного двору", або вважають, що повертатися до цього ще не час, або знайшли собі інший об'єкт для інвестицій. Коли так, то руїни Гостиного двору ризикують простояти довше, ніж Арсен Аваков просидить у кріслі міністра внутрішніх справ.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua