Незалежність України під загрозою. Ми схожі на Чехословаччину 1938 року
Промосковські сили консолідовані. А патріоти показують дулі один одному
Польща 11 листопада 1938 року відсвяткувала 20-ту річницю незалежності. А 21-шу – ні. Бо Гітлер. Бо Сталін.
Україна наступного року святкуватиме 30-ту річницю. І хтось скаже: ну, все, пройшли точку неповороту. Але ні. Поруч з Польщею були Гітлер і Сталін. Польща не встояла. А поруч з Україною є Путін.
А у самій Україні є три не менш страшних ворога. У поляків не було внутрішніх ворогів. Вони були спаяною нацією. А у нас першим внутрішнім ворогом є олігархат. І зараз ми маємо фактично олігархічну коаліцію. А епоху Зе! історикам можна називати олігархічний клоунат. Так, Пінчук, який розшаркується перед Заходом і вдає з себе мецената і ліберала, зовсім не схожий на Коломойського, основним методом якого є хуцпа тобто замежева зухвалість. Непублічний Ахметов діє виключно через своїх людей, яких понасовував в уряд. Не можна не зважати на Арсена Авакова чи Бориса Ложкіна, які хоч і не є класичними олігархами, проте мають вплив. Умовних кварталівців теж можна вважати колективним олігархом із власним впливом.
Але між тим усі ці люди діють виключно у власних інтересах. І їх основний ворог – громадянське суспільство у всіх його проявах. Громадський активізм, волонтерство, розслідувальна журналістика.
Найбільшим ворогом у цьому ряду є, звичайно, Коломойський, який із своїми прислужниками – Костянтином Куликом та Олександром Дубінським фактично перейшли у стан іншого ворога.
Другим ворогом України є пряма п'ята колона Москви – ОПЗЖ Медведчука і Бойка. Або проєкти, типу Деркача чи Шарія. Вони підточують зсередини фундамент держави і розбещують електорат.
Але третім і головним ворогом України є зсовічина, малограмотна і мілко-агресивна частина громадян України, яку умовно можна назвати малоросами. Холодильник і телевізор, або як у Давньому Римі – хліба і видовищ. Ці люди, здатні голосувати за будь-кого, хто пообіцяє щось тут і зараз. Піпл, який цілує руки барінам і шикується в черги, щоб востаннє зі сльозами глянути на тих, хто принижував їх і грабував.
Шикуються в черги, щоб востаннє зі сльозами глянути на тих, хто принижував їх і грабував
Тому Незалежність України ще досі під загрозою. І ми, скоріше схожі не на Польщу 1939 року, а на Чехословаччину 1938-го. Яку з'їли зсередини судетські німці, внутрішня зрада і пацифізм. Історію треба вчити, щоб вона не повторювалась у своїх гірших проявах.
А нам замість срачів треба об'єднуватись. У олігархів консенсус і фактичний коаліційний уряд. Промосковські сили консолідовані, як ніколи. І тільки патріоти показують дулі один одному. А Україна в небезпеці. Іноді здається, що ми самі, патріоти, і є Україні і самим собі четвертим ворогом.
