Росія гниє. Те, що Кремлю здається порятунком, стане самогубством

Головне завдання для росіян в 2021 році – зберегти життя собі і близьким

2020-й став роком світового апокаліпсису. Міжнародні та національні системи управління, демократії і авторитаризми, найбагатші й найбідніші — все виявилося безсилим перед епідемією.

Але відчай прискорив глобальні процеси. На поверхню виходять тенденції, які визначатимуть світовий розвиток. Погляньмо на ті, які вплинуть на Росію.

Захід повертається до забутих стандартів. Триває пошук "нового лібералізму", який би містив цінності, віддані іншим політичним течіям. Серед них: національна ідентичність, колективізм, рівність і справедливість. Коронакриза змусила ліберальні демократії почати "зелений поворот" — боротьбу за забезпечення життя, його екологічно чисте оточення і створення альтернативної економіки.

Триває перегрупування сил. Найбільш динамічні "зелені" партії. Їхній підйом стався в 2019 році під час виборів до Європарламенту. Вчора центристські партії піддалися впливу правих популістів; тепер вони переймають ідеї зелених.

Європейський Союз видав "Білу книгу", яка формулює механізм "зеленого повороту" в політиці й економіці. Президент Байден прямує слідом за Європою зі своєю "Зеленою доктриною".

Ми бачимо поворот світу до альтернативної моделі економіки. Йдеться про транзит до відновлюваних джерел енергії, в першу чергу вітряної та сонячної генерації. ЄС інвестує в транзит в 2021-2027 роках 100 млрд євро. На ці джерела енергії в ЄС припадає вже 21% енергоспоживання, в Німеччині 42%, а у Великій Британії — 33%. Німеччина витратить на здійснення "Національної водневої стратегії" 9 млрд євро. Нова адміністрація США планує спрямувати $2 трлн в проєкти "чистої енергії". Китай лідирує у впровадженні технологій з виробництва сонячної енергії та з інвестицій у відновлювану енергетику.

Як в цей контекст вписується Росія зі своєю сировинною економікою? Росія більше не бензоколонка, — заспокоює президент Путін. Росія — "країна з яскраво вираженими новими технологічними можливостями". Тоді чому Росія посідає 46-те місце в Глобальному інноваційному індексі?

Починається консолідація західного клубу. Причому на основі цінностей. Західна спільнота намагається повернути життєздатність, зміцнюючи себе всередині. Але перехід до нової моделі ліберальної демократії потребує і нового лідерства, і нової західної еліти.

Нормативна консолідація Заходу посилить взаємне відчуження демократій і Росії. Замах на Навального з використанням хімічної зброї став для Заходу потрясінням. Тепер там важко буде повірити президентові Путіну, який намагається переконати світ, що росіяни "вельми шляхетні".

ЄС продовжив санкції щодо Росії. США готові ввести проти Росії нові санкції за застосування хімічної зброї. Вашингтон може започаткувати справу DETER Act, яка містить санкції проти російських держбанків і нових енергетичних проєктів, а також заборону на купівлю російського держборгу. Дуже неприємно!

Посилення недовіри Заходу до Росії не означає її ізоляції. Демократії будуть з Росією розмовляти, намагаючись уникнути її агресивності і спраги реваншу. Звичайно, будуть! Однак діалог Заходу з Росією стає розмовою двох сторін, що розглядають один одного як загрозу. І готові до зіткнення! Це унеможливлює перспективу надійної співпраці.

Російська сфера впливу зазнає фіаско. Середня Азія в китайській кишені. Україна втрачена назавжди. Білорусь ще під кремлівською парасолькою. Але білоруський протест робить сумнівною ідею Союзної держави. Молдова споглядає на Європу. Прихід Туреччини на Південний Кавказ виглядає ляпасом російській державній гордині.

Російський дискурс розгублений. Дехто каже Заходу і російській галактиці: ну, і не потрібні ви нам! Ми з периферії Заходу готові стати периферією Китаю. Та чи стане нам комфортно в новій ролі?

Пора звикати до одиночного плавання, говорять інші. Але Росія не може бути одинаком без загрози втратити себе! Участь в глобалізації та продаж ренти — це наповнення російського бюджету і спосіб життя російської еліти. Взаємодія із Заходом — можливість участі в світовому технологічному прогресі. Крім того, Росія може бути державою, а отже, зберегти хребет системи, тільки через відносини з іншими і перш за все великими країнами.

Відбувається вичерпання зовнішнього ресурсу російської системи. Такий результат відчуження Росії від передової цивілізації, ослаблення сфери впливу і переходу світу до "зеленої" економіки. Кремлю доведеться покладатися на внутрішні джерела виживання. Але через їх обмеженість сподіватися насамперед на репресивний ресурс. Парадокс в тому, що і він обмежений! Відсутність мобілізаційної ідеї, корупція влади, злиття силових структур з власністю закладає їх деградацію.

Російська система, проте, зберігає потенціал. Відсутність альтернативи; страх населення, що Росія повторить долю СРСР; паралізуюча епідемія — все це утримує стабільність. Щойно розвиток їй загрожуватиме, влада переводить Росію в режим загнивання. Коли гниєш — немає сил на бунт і те, що розкладається, не може обвалитися. Гнити можна нескінченно…

Але почала працювати логіка вичерпання. З одного боку, Кремль діє технологічно, ліквідуючи загрози своєму виживанню. Але спосіб відповіді на поточні виклики призводить до стратегічних провалів. Хіба не зрозуміло, що замах на вбивство Навального робить Росію світовим вигнанцем? Хіба відмова від розвитку може забезпечити виживання? Хіба призначення наглядачів не викликає невдоволення регіонів? Хіба підтримка Лукашенка збереже симпатії білорусів до Росії? Хіба бетонування політичного простору не призведе до того, що його почнуть підривати зсередини? Адже ось гірка іронія: те, що здається порятунком, виявляється державним самогубством.

Коронавірус змусив світ шукати шляхи відновлення. Росія, навпаки: намагається себе заморозити в минулому. Самотня держава, боягузливий політичний клас, деморалізовані влада і населення, яке стомилося від цієї влади. Ось наш нинішній пейзаж.

Але в цьому сумному пейзажі є і надія. Хабаровськ, Шиєс, Куштау стали символом, який свідчить про те, що Росія не безнадійна.

Головне завдання для росіян в 2021 році — зберегти життя собі і близьким. Питання в тому, коли вони збагнуть, що забезпечення життя і його якість зажадає замислитися, чому вони загнивають і чому вселяють жах навколишньому світу.

Оригінал