Російське суспільство стоїть на межі смислового колапсу. Вони бояться самі себе

Вічно такі стани тривати не можуть. Їм доведеться повернутися фейсом до свого локального пекла

До речі. Якщо ви хочете зазирнути в очі людям, які цілком щиро їздили убивати нас на Донбас, маючи при цьому своїх адових проблем вище голови, відчути, які вони насправді і чим живуть, і чому врешті "це не ми переможемо, а це вони програють", раджу взяти і подивитися "Марков - как живет русская провинция/вДудь". Хоча фільм не лише про таких людей, але й про них теж.

Це журналістика дуже високого рівня, світового, але подивитися все ж варто не через це, а тому, що воно прямо стосується нас і нашого майбутнього, як не дивно.

Тамтешнє суспільство нині перебуває на межі смислового колапсу і тримається лише на "робимо вигляд, що все добре, бо страшно втратити навіть цей пиз*ець". Це дуже добре тут проартикульовано, чітко. Вони бояться самі себе. Але вічно такі стани тривати не можуть. Трансформація станеться, і їм доведеться повернутися фейсом до свого локального пекла.

В тому стані, в якому там все перебуває зараз, в майбутнє проскочити неможливо. Це кінець. При цьому для того, щоби це все трансформувати у щось придатне, треба тупо похитнути основи основ аж до фундаментальних установок. До самих ідентичностей. Їм доведеться це зробити.

Хоча навіть війни з сусідами уже не створюють для них особливих смислів, на диво.

Зазирніть їм в очі, подивіться цей фільм. Їм дуже погано і дуже безсмислено, цим людям, саме тому вони такі, які є, здебільшого. Серед них є реально святі, які віддають себе милосердній допомозі ближньому, але при цьому вони ж цілком готові мочити нас на Донбасі.

Це пов'язано, гадаю, з відсутністю культури співіснування з сусідами, тобто культури взаємодії з зовнішнім та інакшим, бо на тисячу кілометрів навколо них лише вони ж і живуть – такі самі страждальці в п'яной ізбушкє.

Я бачу це так – для них все, що існує за цією межею, все, чого вони не розуміють і до чого торкаються – це тупо неприйнятна дикість і щось ненормальне. Схоже на те, що вони не сприймають інакшість інших в принципі і тому просто дегуманізують їх. Питання "чо ти как нє русскій?" в чесному перекладі означає "а чому ти не людина?".

Це останнє спостереження, ясне діло, в фільмі не артикулюється, але такий висновок можна зробити з побаченого і відчутого під час перегляду. Якщо дивитися саме крізь нашу українську оптику.

Оригінал