Українці ніколи не оберуть Медведчука президентом

ОПЗЖ – Партія регіонів 2.0

Вже другий рік свідомих українців залякують стрімким наступом партії ОПЗЖ ("Опозиційна платформа - За життя"). І справді, політична сила із не дуже благозвучною скороченою назвою збирає щораз більше голосів на виборах і впевнено входить до числа провідних в Україні. Та чи є це отим страшним "реваншом проросійських сил"?

Аби відповісти на це запитання, слід придивитися до тих, хто про це найгучніше волає. І ми побачимо тих політиків, які стрімко втрачають підтримку. У нас же як – хто вчасно заскочив до партії зі зростаючим рейтингом, той і міністр! А хто не встиг, той запізнився і тепер кричить про "наступ Медведчука". Що, як на мене, є повною маячнею. Тому що Українці ніколи не оберуть Медведчука президентом! Хіба що за нього проголосують Крим та Донбас, а також Кубань, та східна Слобожанщина, які нам усі скопом люб'язно поверне Російська Федерація, усвідомивши марність власних імперських амбіцій. Але й тоді це навряд чи станеться.

Насправді у нас тепер відбувається чергове перегрупування охочих до влади перед наступними виборами. Використані політичні проєкти на кшталт "партії Ляшка", "Самопомочі" та їм подібні будуть викинуті на смітник вітчизняної історії як брудні гігієнічні засоби, накривши собою засохлі трупи "Нашої України", "Соціалістичної партії", "Народної самооборони", та ще теплі залишки "Народного фронту", "Укропу", "Опозиційного блоку".

Відбувається чергове перегрупування охочих до влади перед наступними виборами

І що цікаво – всі залишаться живі! В нових політичних проєктах ми знову побачимо тих самих людей. Гадаю, що точно повернеться той же Юрій Луценко, який побував у стількох політичних партіях, що, аби їх порахувати, слід писати дисертацію. А таких як він у нас – скільки завгодно! І куди їм нужденним податися? Правильно, до партій, чий рейтинг росте, і які ще ніколи не були при владі. Найбільш успішною із таких партій є тепер згаданий на початку ОПЗЖ!

Пригадайте 2012 рік, коли до Партії регіонів просто черга стояла – так люди хотіли до влади! Тепер це місце посів ОПЗЖ із тою ж самою "прорадянською риторикою" та купою телевізійних каналів. Куди подітись чиновнику чи "активісту", яких не беруть до "проєвропейських" партій? Куди їм піти у тих областях, де за "проєвропейських" та "національно-свідомих" не голосують? Звісно, що не до "Слуги народу". А куди? Ось і стоїть тепер у східних та південних областях черга до ОПЗЖ.

Партія регіонів, відчувши гнів народу, розбіглася по домах, як банда підлітків-розбишак. Так само в разі чого розбіжиться і ОПЗЖ

Чи несе це загрозу національній безпеці? Не більшу, ніж обрання Зеленського президентом. Тому що претендентам на владу йдеться не про національні інтереси, а про власні! І вони, коли що, долучаться до будь-якої партії, яка матиме рейтинг. Хоч до прокитайської! Але це станеться ще не завтра. А сьогодні, згадуючи слова підзабутого вже пролетарського поета: "Ми кажемо ОПЗЖ – маємо на увазі Партію регіонів, ми кажемо Партія регіонів – маємо на увазі ОПЗЖ".

В тому, що в Партії регіонів, попри її циклопічну структуру та купу підконтрольних медіа, не було нічого страшного, ми переконалися 2014-го. Тоді ця партія, відчувши гнів народу, розбіглася по домах, як банда підлітків-розбишак. Так само в разі чого розбіжиться і ОПЗЖ – нема у ньому нічого страшного! Чи може хтось злякався Рабіновича?

Микола Несенюк, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка