Молдова – не чужа для українців земля. Там на грошах зображують Шевченка

Українську мову вивчають в близько 60 шкільних закладах

На президентських виборах у Молдові, які відбулися 15 листопада, перемогла Мая Санду – політик європейської орієнтації. До того часу чинний президент Ігор Додон орієнтувався на Росію.

Перемога Санду вселяє певні надії, що відносини між Україною й Молдовою стануть кращими, - пише Петро Кралюк для "Радіо Свобода".

Стосунки між українцями й молдаванами сягають глибини віків. Після розпаду в середині XIV ст. Руського королівства, яке в нас зазвичай іменують Галицько-Волинським князівством, на його південно-східних околицях виникла Молдавська держава. Першим її правителем був Богдан I, який походив із Мармарощини, заселеної в той час переважно русинами-українцями. Ім'я ж цього можновладця свідчить про його слов'янське походження.

У мусульманських, переважно османських і кримськотатарських, писемних джерелах Молдова іменується Богданом чи Кара-Богданом, тобто Чорним Богданом. Богдан карбував власні монети із зображенням голови тура з написом "Богдан Ваівода". З часом зображення голови тура стало гербом Молдавії.

На початковому етапі існування Молдавської держави (друга половина XIV – XV ст.) орієнтовно 2/3 людності становили русини. Те саме стосується й правлячої еліти.

Столиці середньовічної Молдавії Сірет, Баня-Молдавія та Сучава були розташовані на руській (українській) етнічній території. Щоправда, в XVІ – XVІІІ ст, внаслідок експансії волоських елементів, склалася їхня кількісна перевага над елементами руськими. Проте вона не була значною.

Слов'янський, власне український, елемент виявився домінуючим у Молдавії і в культурному плані

Слов'янський, власне український, елемент виявився домінуючим у Молдавії і в культурному плані. Панівною конфесією тут стало православ'я, яке використовувало церковнослов'янську мову. Руська книжна мова стала офіційною мовою в Молдавській державі. Нею писали різні документи. Першим вищим навчальним закладом, який з'явився в Молдавії, була слов'яно-греко-латинська академія, створена за зразком Києво-Могилянської. Відкрили її 1640 року в Яссах.

Русини-українці в період Середньовіччя розглядали Молдавію як свої терени. Тому деякі українські діячі, зокрема козацькі ватажки, прагнули зайняти стіл молдавського господаря - правителя. Таким був відомий козацький провідник, якого вважають засновником Запорізької Січі, – Дмитро Байда-Вишневецький. Утім, цього йому не вдалося. А ось кошовий отаман Іван Підкова став 1577 року молдавським господарем. Ватажок козацького повстання Северин Наливайко планував створити в Придністров'ї українську козацьку державу. 1652 року син Богдана Хмельницького, Тиміш Хмельницький, одружився з дочкою молдавського господаря Василія Лупу, Розандою. Це давало йому певні підстави претендувати на молдавський престол.

Деякі українські діячі, зокрема козацькі ватажки, прагнули зайняти стіл молдавського господаря

Саме землі Молдавської держави були одними з тих, де чи не вперше з'явилися українські політичні емігранти. Після Полтавської битви 1709 року сюди прибув гетьман Іван Мазепа й представники козацької старшини. А 1710 року в Бендерах уклали документ, відомий під назвою Конституції Пилипа Орлика.

На терени Придністров'я, які стали частиною так званої Ганьщини або ж Ханської України, що існувала наприкінці XVII – в першій половині й середині XVIII ст., переселялися українські селяни й козаки, шукаючи кращої долі.

У 1775 році землі Буковини, які належали Молдавії, перейшли до Австрії. На них проживало змішане населення, де переважали українці й румуномовні волохи. Після російсько-турецької війни 1806–1812 років північна частина Молдавської держави, яка була васалом Туреччини, відійшла до Росії. На її території створили спочатку Бессарабську область, а потім губернію, де значну частину населення становили українці.

Після Першої світової війни Буковина й більша частина колишньої Бессарабської губернії опинилися в складі Румунії. Влада цієї держави на цих територіях здійснювала румунізацію і не лише молдаван, а й українців. Утверджувалась думка, що молдавани, як і українці, що проживають на Буковині й Бессарабії, це румуни. Мова молдаван розглядалися як діалект румунської мови.

Натомість частина Бессарабської губернії, зокрема Придністров'я, опинилася під владою більшовиків і увійшла до Української Соціалістичної Радянської Республіки. У складі останньої 1924 року була створена Молдавська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, до якої ввійшли окремі території тодішніх Одеської та Подільської губерній. Це були райони, де українці переважно становили більшість.

Частина Бессарабської губернії, зокрема Придністров'я, опинилася під владою більшовиків і увійшла до Української Соціалістичної Радянської Республіки

Адміністративним центром цієї автономної республіки спочатку було місто Балта, з 1928 року – Бірзула, а вже за рік – Тирасполь. Щоправда, столицею Молдавської АСРР вважався Кишинів, який тоді належав Румунії. Тим самим радянське керівництво заявляло про свої претензії на землі колишньої Бессарабської губернії.

У Молдавській АСРР велася кампанія по самоідентифікації молдаван як окремого народу. Зокрема, був розроблений молдовський алфавіт на основі кирилиці. Але 1932 року його перевели на латиницю, проіснував до 1938 року. Потім знову повернули кирилицю. Мова молдаван оголосили окремою мовою, а не діалектом румунської. До речі, і нині в Молдові існують проблеми з ідентифікацією. Значна частина населення країни вважають себе румунами, однак є й такі, що ідентифікують себе молдаванами.

На початку Другої світової війни, вкінці червня 1940 року, радянські війська зайняли Північну Буковину й Бессарабію. Значна частина цих теренів відійшла до Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР). У складі останньої ліквідували Молдавську автономну республіку. Натомість була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка (МРСР), до якої ввійшло Придністров'я, де домінувало українське населення.

1940 року була створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, до якої, зокрема, ввійшло Придністров'я, де домінувало українське населення

Звісно, чітко розмежувати терени, де проживає українське населення, а де молдавське чи то румунське доволі проблематично. В Одеській, Чернівецькій, Закарпатській областях існує низка поселень, в яких жителі ідентифікують себе як молдавани чи то румуни. Натомість у Молдові, передусім у Придністров'ї, а також в інших прикордонних районах із Україною, існує низка українських поселень.

У післявоєнний період в УРСР все ж були певні можливості для задоволення культурних потреб молдавського населення – чого не скажеш про українців в МРСР. Принаймні в радянській Україні існувало понад 150 молдавських шкіл. Однак як в УРСР молдавани зазнавали русифікації, так само й українці зазнавали її в МРСР. Серед і одних, і других з'явилося чимало денаціоналізованих осіб, які раніше були "радянськими людьми", а тепер стали частиною "русского мира".

Тому маємо таку ситуацію, що значна частина молдавського (румунського) населення України підтримує проросійські сили, голосує на виборах за проросійські партії. Так, найбільший відсоток прихильників Московського патріархату в Україні є не в східних областях, а в Чернівецькій області – і це значною мірою завдяки місцевим молдаванам (румунам), які підтримують Російську православну церкву (РПЦ).

Маємо майже дзеркальну ситуацію з українцями Молдови. Вони тут часто теж підтримують проросійські сили. Особливо це стосується українців Придністров'я. Виникнення й формування самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки (ПМР) в 1990–1991 роках відбулося не без їхньої участі.

Однією з офіційних мов оголошена українська

Щоправда, в цій республіці однією з офіційних мов оголошена українська, яка вивчається в деяких навчальних закладах. Є там певні вияви українськості на офіційному рівні. Наприклад, 1994 року ця невизнана республіка випустила власну валюту. За рік у тій серії з'явилася банкнота у 50 тис. рублів із зображенням гетьмана Богдана Хмельницького.

Згодом в обіг випустили банкноти нового зразка, які обмінювались на рублі 1994 року в співвідношенні 1:100000. Купюра з Богданом Хмельницьким була знята з обігу, натомість з'явилася банкнота номіналом у 50 рублів із зображенням Тараса Шевченка.

А головний вищий її навчальний заклад – Придністровський університет у Тирасполі – носить також ім'я українського Кобзаря.

Однак ПМР зараз реально є російським анклавом і тут здійснюється політика русифікації. А після Революції гідності територія цієї невизнаної республіки використовувалася для здійснення проросійських провокацій проти України.

За переписом 2004 року в Молдові проживало понад 280 тис. українців

За переписом 2004 року в Молдові проживало понад 280 тис. українців. Окрім того, понад 160 тис. проживає в невизнаній ПМР. Кількісно це одна з найбільших національних меншин на цих теренах.

Саме за часів незалежності Молдови українці отримали певні можливості для культурного розвитку.

Українська мова почала вивчатися в близько 60 шкільних закладах.

У Бєльському педагогічному університеті імені Алеко Руссо 1994 року почала функціонувати кафедра української мови й літератури.

В Липканському педагогічному коледжі з 1993 року почали готувати вихователів дитячих садків і вчителів української мови для початкових класів.

Українці отримали в Молдові доступ до мас-медіа, створили низку культурних товариств.

Хотілося б, щоб Україна звернула увагу на своїх співвітчизників у Молдові. Сприяла збереженню їхньої ідентичності й допомогла в їхній українізації, посприявши відгородженню від "русского мира". Це потрібне не лише Україні, а й Молдові, які хочуть вирватися з простору євразійського й пристати до країн Європейського Союзу.

Copyright © 2020 RFE/ RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Євгенія Кузнєцова Письменниця
Антон Сененко Cтарший науковий співробітник Інституту фізики НАН України
Андрій Веселовський Дипломат, колишній представник України в Європейському Союзі
Олена Подолян Психотерапевтка, директорка ГО "Форпост"
Мирослава Барчук Журналістка