У головах українців відбувається поступова легалізація анексії Криму

Нещодавно мені розповіли про те, що тепер отримати поштовий переказ з окупованого півострова простіше простого

"А ви не знаєте, що в Криму? Там тепер Росія". Якби ці слова проголосив російський пропагандист, все було б зрозуміло. Йому за штатом належить просувати потрібні Кремлю тези. Щось подібне міг би бовкнути пересічник, що мешкає в окупації і свідомо уникає знати про методи, якими росіяни приводять півострів до покори. Така собі трансформація хомо совєтікус у підвид людини байдужої.

Але, слова про "тепер російський Крим" можна почути скрізь на материковій частині України. В магазинах, лікарнях, офісах, банках та державних установах повно тих, хто щиро дивується: "А чого ви тут? Там же у вас в Криму все добре. Російські пенсії, підвищені зарплати". Такі люди зазвичай дуже дратуються, коли чують про репресії, ув'язнених та закатованих. В своєму небажанні знати вони нагадують кримських пристосуванців. Світогляд "яка різниця" набуває нових форм. Більшість з тих, хто оцінює окупацію виключно з точки зору особистої користі, вже, не соромлячись, протиставляє утиски, які чинить окупаційна влада, тим "благам", які вона нібито принесла на кримську землю, - пише Лариса Волошина для видання "День".

Створенню проросійського інтернаціоналу обивателів сприяє непослідовна державна політика щодо окупованих територій, а також суперечливий дискурс, який розповсюджується в українських ЗМІ. Російські "РИА Новости" наводять слова народної депутатки від фракції "Слуга народу" Єлизавети Богуцької: "Вони (кримчани — ред.) живуть там не під гнітом ... Росія багато будує, дійсно. Мені прислали зараз відео того місця, в якому я жила в передмісті Сімферополя — я його не впізнала абсолютно. У нас там було поле велике, зараз там вже стоять багатоповерхівки. Вже і автобани такі побудували, як ніби це і не Сімферополь ... Багато хто задоволені і щасливі", — сказала Богуцька в ефірі телеканалу "Наш".

Звісно ж нардепка просто намагалася розповісти про сприйняття окупаційної реальності різними групами населення. А російські пропагандисти вже перетлумачили це, як "Депутат Ради озвучила незручну правду про Крим — Єлизавета Богуцька, яка до вересня 2014 року проживала в Криму, заявила, що сьогодні більшість кримчан щасливо живуть в складі Росії, а РФ багато робить для розвитку півострова". Але цієї ситуації могло б і не бути, якби представники влади ґрунтували свої заяви на позиції права. На правду ж, під час побудови траси "Таврида" були розорені древні кургани, вирубані реліктові ліси, у громадян України конфісковувались їх земельні ділянки. В розбудовані ж мікрорайони заселяються здебільшого колонізатори. Сумно, коли законотворець не розуміє, що будівництво на вкраденій в українців землі — саме по собі є злочином.

Шкода від суперечливого дискурсу розтягнута у часі. Вона полягає не тільки в інформації, яка не враховує правовий аспект. Проблема в посилі. Протиставлення репресій, яким піддаються сотні, добробуту, який здобули тисячі, навіює думку, що окупація приносить добробут тим, хто не вередує. Репресії тут ставляться на один щабель з іншим злочином — користуванням вкраденим. Причому факт крадіжки виноситься за дужки. Потім погане, тобто утиски, співвідносяться з "хорошим" — асиміляцією окупованого півострова. В результаті, в головах у обивателів формується викривлена картина реальності про те, що окупація хоч і незаконна, але ж вона "корисна для людей". За такою ж схемою радянська пропаганда виправдовувала сталінізм, навіюючи думку про ефективний менеджмент з "пєрєгібами на місцях". Чим далі, тим частіше українці чують про "гуманітарне" відновлення водопостачання в Крим, про "простих людей, яким з Росією стало жити краще". Справа не тільки в тому, що представники влади дозволяють собі висловлювання, які сприяють формуванню вигідного країні-окупанту світогляду серед українських громадян, що мешкають на вільних територіях. Такі тези руйнують в першу чергу цінності. Люди вже не розуміють де добро, а де зло. Це теж радянський наратив, який виправдовує злочин во благо.

В результаті в головах українців відбувається поступова легалізація анексії півострова. Нещодавно мені розповіли про те, що тепер отримати поштовий переказ з окупованого Криму простіше простого. У співрозмовника навіть малося фото поштової квитанції, де значилося "Севастополь, Росія". Представництво президента України в АР Крим говорить, що розбирається з цією ситуацією. Антидержавницькі дії завжди починаються зі спотвореної словами реальності.