Головна загроза українській державності йде з Банкової

Чи потрібен Україні президент?

Після зриву операції ГУР МО щодо визволення українських в'язнів з катівень ОРДЛО вчергове переконуюсь, що головна загроза українській державності наразі виходить не з вул. Жилянської (за всіх обґрунтованих питань до останніх "шедеврів" КСУ), а таки з Банкової.

Звичайно можна вважати, що в усьому винуватий особисто Зеленський. Але, як на мене, президентська посада в українських умовах – це системна проблема конституційного дизайну, яка не залежить від прізвища володаря Банкової.

Бо до Зеленського був Порошенко, який підписав Мінські угоди, що передбачають (цитую) "звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов'язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей", "помилування і амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в ОРДЛО", "відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання", "участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької і Луганської областей"...

Президентська посада в українських умовах – це системна проблема конституційного дизайну, яка не залежить від прізвища володаря Банкової

А до Порошенка був Янукович, який переплутав країну з власним феодом, а коли йому народ нагадав про це, просив Путіна ввести в Україну війська задля порятунку своєї дупи.

А до нього був Ющенко, який, отримавши фантастичний мандат на радикальні реформи та встановлення справедливості в державі, всю свою каденцію змарнував на бджол, глечики, універсали та війну з Тимошенко.

А до нього був Кучма - батько всіх українських олігархів (включно з Порошенком та Медведчуком), який започаткував традицію кидати до буцегарні своїх політичних опонентів та розсилати з Банкової темники усім ключовим ЗМІ.

А до цього був Кравчук, який залишив Україну без ядерної зброї, торгового флоту, але з інфляцією в 10000% на рік...

Якщо за тридцять років ми так і не знайшли серед 40 мільйонів українців та українок свого Вашингтона, Ататюрка чи де Голля, може на часі замислитись, чи потрібна Україні президентська посада з такими повноваженнями? Чи має бути президент верховним головнокомандувачем, якщо як мінімум троє з шести очільників держави використовували (і використовують) повноваження верховголовкома не на користь Україні.

Чи має бути президент верховним головнокомандувачем, якщо як мінімум троє з шести очільників держави використовували повноваження верховголовкома не на користь Україні

Врешті-решт Вінстон Черчіль, Джавахарлав Неру, Бен Гуріон, Лі Куан Ю чи Конрад Аденауер були не гіршими патріотами і не менш ефективними лідерами нації за Франкліна Делано Рузвельта, Нельсона Манделу чи Карла Маннергейма. І всі вони були прем'єрами у прем'єрських республіках, як втім і Маргарет Тетчер, Віллі Брандт, Голда Меїр чи батько сучасної Італії Альчіде де Гаспері.

Якщо президентська по факту форма правління не зробила українців заможніми та щасливими, але натомість призвела до двох народних повстань і втрати частини територій, може на часі спробувати поміняти форму правління, а не вивіску на головному кабінеті країни?

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Майкл Дракман Директор Міжнародного республіканського інституту в Україні
Дар'я Лазарєва Експертка відділу клімату та транспорту ГО "Екодія"
Юрій Ніколов Співзасновник видання "Наші гроші"
Брайан Вітмор Cтарший науковий співробітник Atlantic Council
Іван Сидор Священник, секретар-референт Київської єпархії ПЦУ