Вибори стануть випробуванням для Молдови. Країною керує проросійська меншість

Чого чекати Україні

1 листопада у Молдові відбудуться президентські вибори, які спостерігачі називають серйозним політичним випробуванням для цієї країни.

Вибір молдовських громадян буде серйозно впливати на стосунки між Києвом і Кишиневом. Адже не є великим секретом той факт, що це стосунки, які кульгають на одну ногу, - пише Віталій Портников для "Радіо Свобода".

Саме так можна схарактеризувати українсько-молдовські відносини після обрання колишнього лідера партії соціалістів Ігоря Додона новим президентом країни. Додон і під час своєї передвиборчої кампанії, і після обрання президентом Республіки Молдова ставив під сумнів питання територіальної цілісності України, фактично солідаризувався з російським ставленням до питання Криму.

Після його передвиборчої кампанії та перемоги на виборах ще були сподівання, що на посаді президента Молдови він поводитиметься інакше. Але ці очікування не справдились. В результаті молдовський президент за весь час свого перебування на посаді жодного разу не зустрічався із президентом України і не був у Києві – ані тоді, коли президентом України був Петро Порошенко, ані після обрання Володимира Зеленського. Навіть коротка телефонна розмова Додона і Зеленського із привітаннями новому українському лідеру викликала справжній політичний скандал і пояснювалася недосвідченістю нового керівника Української держави.

Натомість у російській столиці Додон бував, здається, навіть більш регулярно, ніж у столиці Молдови (його резиденція розташована в селі Кондріца, що у муніципії Кишинів). Він постійно зустрічався з російським президентом Володимиром Путіним та іншими керівниками країни, яка здійснює фактичну окупації частини території Молдови, і не приховував свого захоплення російським правителем. Звичайно, на такому фундаменті вибудовувати стосунки з Україною непросто.

Однак ці стосунки продовжувалися на урядовому рівні – і коли уряд Молдови очолював Павел Філіп, і коли в країні змінилася влада й на чолі уряду опинилася Мая Санду, головний конкурент Ігоря Додона і на попередніх, і на нинішніх президентських виборах. Мая Санду не приховувала, що пріоритетом її уряду є пожвавлення темпів європейської інтеграції Молдови, а один із перших візитів здійснила до Києва, щоб зустрітися із новим президентом України.

Однак існування у Молдові проєвропейського уряду було не дуже довгим. Політичні маневри президента дозволили йому створити власний уряд на чолі з технократом Іоном Кіку. І тут вже, можна сказати, загальмували і контакти на урядовому рівні, бо Додон фактично зосередив у своїх руках всю владу в країні – навіть всупереч своїм конституційним повноваженням.

Отже, від прізвища переможця президентських перегонів у Молдові залежатиме, чи повернуться Київ і Кишинів до необхідного обом країнам співробітництва – або ж керівництво Молдови і надалі буде озиратися на Москву й ігнорувати Київ. Два головних конкуренти – Ігор Додон і Мая Санду – не змінюють своїх пріоритетів.

Із прізвищем Додона пов'язане продовження проросійської олігархізованої політики, яке суперечить як національним інтересам Молдови, так і державним інтересам України. Перемога Санду означатиме, що Молдова повертається до курсу на європейську інтеграцію та плідного співробітництва з Україною. І, звичайно, перемога на президентських виборах вплине і на результати майбутніх парламентських виборів у Молдові.

Зараз країною, дякуючи олігархічним домовленостям, фактично керує проросійська меншість. Адже прокремлівські соціалісти, які не мають більшості у парламенті, створили коаліцію із політиками, за яких голосували саме як за прихильників європейського вибору Молдови – але кон'юнктура і вплив на владу для цих людей виявилася головним пріоритетом. Отже, від того, як проголосує молдовський виборець, залежить, чи поверне собі можливість вирішувати майбутнє Молдови проєвропейська більшість її громадян.

Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода