І за Порошенка, і за Зеленського країною тихо керує Медведчук

Всім українцям плюнули в обличчя

Дарницький районний суд міста Києва зобов'язав автора книги "Справа Василя Стуса" історика Вахтанга Кіпіані та видавництво "Віват" видалити інформацію про нардепа з ОПЗЖ, кума президента РФ Путіна Віктора Медведчука та заборонити розповсюдження книги до усунення такої інформації. Рішення оголосила суддя Марина Заставенко 19 жовтня.

Рішення суду має бути скасоване. Це така ганьба. Багато вивчав судової практики у США, Великій Британії. Подібного прецеденту не було ніде і ніколи. Коли без дозволу людини про неї не можна нічого ні писати, ні говорити. Це навіть не сюр. Відкритий представник Путіна в Україні легко забороняє свободу слова.

Без судової реформи не побудуємо державу. На посадах суддів мають лишитися 10% із тих, що є зараз. Реформа має бути найпотужніша в країні. Без неї шляху у Європу немає, тільки у сторону Росії.

Будь-яка гілка влади в Україні починає працювати більш-менш тверезо виключно під тиском. Тому думаю, що рішення буде скасоване. Шанси на апеляцію у цій справі є.

З іншого боку, для книги, яку написав мій колега і товариш Вахтанг Кіпіані, це тільки на користь. Це буде найпопулярніша книга в Україні. Для видавництва це теж на користь. Це на користь суспільству. Бо об'єднує навколо загрози "русского мира". Медведчук – це "русский мир".

Шкода, що ми так багато сил і часу втрачаємо на боротьбу всередині країни. У той час, коли маємо такого ворога, як Росія.

Часом здається, що президент у нашій країні не Зеленський, і що Порошенко не був президентом. А тоді і зараз насправді тихо керує Медведчук. Ця людина геть безкарна. Щоб він не робив, це як Кощій Безсмертний. Змінюються президенти, склади Верховної Ради, а Медведчук як був так і лишається людиною, яка не підпадає ні під що. Може робити все, що завгодно, літати до Путіна. Інша людина вже би сиділа за державну зраду.

Вільним може бути або Україна, або Медведчук.

У мене одне запитання до теперішнього і попереднього президента. До Зеленського і Порошенка. Була риторика, що подолаємо медведчуківський вплив у медіа, не дамо розповсюджувати "русский мир". Порошенко це казав. Потім Зеленський говорив: розберемося, знаємо звідки фінансування. Ну і як, розібралися?

Здається, що Медведчук відчуває себе головною людиною в Україні. І має на це фактичні підстави. Бо ніяка влада, ніяке СБУ ні тоді, ні зараз, не можуть нічого з ним зробити.

Чому досі не ухвалений закон, що посадовці на будь-якому рівні, особистому чи офіційному, не можуть спілкуватися з Путіним - з ворогом. З початку війни вже друге скликання парламенту не може проголосувати.

Тільки перший крок зроблено, щоб заборонити телеканалам заперечувати російську агресію і окупацію Криму.

У таких умовах не треба дивуватися, що районний суд ухвалює таке рішення. На тлі безкарності проросійських сил - це маленька крапля. Просто її всі разом побачили. Такий плювок в обличчя усім.

Реакція громадян чудова. Навіть якщо допустити, що апеляція підтвердить це абсурдне рішення, я би радив видавництву друкувати цю книгу безкінечно. Робити попит на неї. Продавати, навіть якщо книжкові мережі будуть відмовлятися. Прямо на Майдані, на вулицях.

Ніхто не може заборонити українцям передавати один одному літературу. Ми не в Радянському Союзі і не в нацистській Німеччині.

Якщо ситуація дійде до абсурду, пропоную організувати всеукраїнську акцію друкування і розповсюдження цієї книги. На удари треба відповідати потужно. Не треба лякатися, а треба атакувати.

Чому не було пікетувань, блокувань підприємств, офісу чи житла Медведчука? Чому він так спокійно почувається в Україні?

Суспільство має прокинутися.

Айдер Муждабаєв, для Gazeta.ua