"Господарник" означає "злодій"

Ахметова, Коломойського та Пінчука таким словом не назвуть

Від слова "господарник" у ці передвиборчі дні вже починає зводити щелепу. Аби запобігти цьому, спробуйте перекласти це слово англійською, німецькою, іспанською або будь-якими іншими мовами, що побутують на захід від Донецька. Перекладач дасть вам у відповідь яку-небудь абракадабру. Єдина мова, на яку це слово легко і без проблем перекладається, самі знаєте яка. Та сама, з якої наша інтелігенція мов та мавпа бере усі нові слова і вирази.

Та не будемо відхилятися. То хто ж такий той "господарник", або "хазяйствєннік"? У політиці такого терміну не існує. Пошукаємо в економіці. Ця наука знає лише два варіанти стосунків людини та його роботи. Або ви господар і працюєте на себе, або ви найманий працівник і працюєте у господаря за зарплатню. Крапка. А де ж тут "господарники"? Серед господарів можете не шукати. Бо ж ніхто не додумається назвати Коломойського, Ахметова, Пінчука та їм подібних "господарниками". Немає "господарників" і серед тих, хто на них офіційно працює. Тоді шукатимемо серед найманих працівників. І знаходимо!

"Господарник" - це той, хто насправді є найманим працівником, але поводиться як господар. Той, хто одержує на посаді невелику зарплатню держслужбовця, але розпоряджається значними державними чи комунальними коштами. І якось так виходить, що у того "господарника" або у його родичів досить швидко з'являється дуже прибутковий бізнес, який більш ні для кого, окрім них, не є прибутковим. Власне, чого я тут пояснюю, самі все добре знаєте, не маленькі.

На жаль, не можу, як читач, можливо, вже чекає, закликати не голосувати за цих "господарників" на виборах. Не тому, що їх боюся, а тому що інших серед кандидатів немає. Підставних не пропонувати. За тридцять років демократії ми примудрилися виростити абсолютно нову породу людей – тих самих "господарників", які практично відкрито крадуть наші з вами гроші за допомогою дуже досконалих схем, про які теж тепер усі знають. І тому на виборах наших йде не боротьба ідеологій, якою лише прикриваються, а практично відкрите змагання між "господарниками" за доступ до ресурсів, якими вони будуть "господарювати".

Не давайте себе дурити – обирайте кандидатів навмання

Нині цих ресурсів дуже багато на місцях, тому ці "господарники" і не шкодують грошей на місцеві вибори, аби до цих ресурсів дістатися. А коли не дістануться, то не біда – купити у депутатів потрібне рішення місцевої ради все одно дешевше, ніж платити податки. Тому не давайте себе дурити – обирайте кандидатів навмання. Хіба що вам дуже важливо, під якими саме гаслами вас обкрадатимуть.

Чи є цьому "разумная альтернатіва"? Не знаю. Знаю, що ті ж поляки, не кажучи вже про німців та інших, якось без тих "господарників" обходяться. І слова такого у них немає. А тих, хто хоче на державній посаді трохи вкрасти, називають їхньою справжньою назвою – "злодіями". І тому там усі "господарники" у тюрмі або під слідством.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Віктор Чумак Правник, колишній заступник генпрокурора
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"