"Господарник" означає "злодій"

Ахметова, Коломойського та Пінчука таким словом не назвуть

Від слова "господарник" у ці передвиборчі дні вже починає зводити щелепу. Аби запобігти цьому, спробуйте перекласти це слово англійською, німецькою, іспанською або будь-якими іншими мовами, що побутують на захід від Донецька. Перекладач дасть вам у відповідь яку-небудь абракадабру. Єдина мова, на яку це слово легко і без проблем перекладається, самі знаєте яка. Та сама, з якої наша інтелігенція мов та мавпа бере усі нові слова і вирази.

Та не будемо відхилятися. То хто ж такий той "господарник", або "хазяйствєннік"? У політиці такого терміну не існує. Пошукаємо в економіці. Ця наука знає лише два варіанти стосунків людини та його роботи. Або ви господар і працюєте на себе, або ви найманий працівник і працюєте у господаря за зарплатню. Крапка. А де ж тут "господарники"? Серед господарів можете не шукати. Бо ж ніхто не додумається назвати Коломойського, Ахметова, Пінчука та їм подібних "господарниками". Немає "господарників" і серед тих, хто на них офіційно працює. Тоді шукатимемо серед найманих працівників. І знаходимо!

"Господарник" - це той, хто насправді є найманим працівником, але поводиться як господар. Той, хто одержує на посаді невелику зарплатню держслужбовця, але розпоряджається значними державними чи комунальними коштами. І якось так виходить, що у того "господарника" або у його родичів досить швидко з'являється дуже прибутковий бізнес, який більш ні для кого, окрім них, не є прибутковим. Власне, чого я тут пояснюю, самі все добре знаєте, не маленькі.

На жаль, не можу, як читач, можливо, вже чекає, закликати не голосувати за цих "господарників" на виборах. Не тому, що їх боюся, а тому що інших серед кандидатів немає. Підставних не пропонувати. За тридцять років демократії ми примудрилися виростити абсолютно нову породу людей – тих самих "господарників", які практично відкрито крадуть наші з вами гроші за допомогою дуже досконалих схем, про які теж тепер усі знають. І тому на виборах наших йде не боротьба ідеологій, якою лише прикриваються, а практично відкрите змагання між "господарниками" за доступ до ресурсів, якими вони будуть "господарювати".

Не давайте себе дурити – обирайте кандидатів навмання

Нині цих ресурсів дуже багато на місцях, тому ці "господарники" і не шкодують грошей на місцеві вибори, аби до цих ресурсів дістатися. А коли не дістануться, то не біда – купити у депутатів потрібне рішення місцевої ради все одно дешевше, ніж платити податки. Тому не давайте себе дурити – обирайте кандидатів навмання. Хіба що вам дуже важливо, під якими саме гаслами вас обкрадатимуть.

Чи є цьому "разумная альтернатіва"? Не знаю. Знаю, що ті ж поляки, не кажучи вже про німців та інших, якось без тих "господарників" обходяться. І слова такого у них немає. А тих, хто хоче на державній посаді трохи вкрасти, називають їхньою справжньою назвою – "злодіями". І тому там усі "господарники" у тюрмі або під слідством.

Микола Несенюк, для Gazeta.ua

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі