Термін "розвал Союзу" нам підсунули із Москви

Російсько-української війни могло і не бути

Вже скоро як тридцять років чи не всі мешканці пострадянського простору разом із тими, хто цей простір залишив, вживають словосполучення "розвал СРСР" як відправну точку нового етапу вітчизняної і світової історії. І цим, як на мене, роблять грандіозну помилку. Помилку зовсім не випадкову.

Судіть самі: коли розділяти життя на період "до розвалу СРСР" і "після розвалу СРСР", то причиною усього, що відбувалося у дев'яності роки минулого століття, стає цей самий "розвал", за яким так шкодує Путін та його тайні та явні прибічники по обидва боки українсько-російського кордону. Ба більше – "розвал Союзу" за замовчуванням беруть за точку відліку ніби серйозні науковці із високими науковими ступенями та званнями. Ось як ефективно спрацювали аналітики колишнього КДБ, хоча КДБ, як відомо, колишнім не буває!

Навіть цілком розумні, адекватні та освічені люди ніби засліплені і не бачать очевидного – причиною усіх подій 90-х років був розвал соціалістичної системи господарювання. Розвал планової економіки соціалізму, яка у другій половині 80-х вже була нездатна хоча б нагодувати мешканців СРСР! І саме розвал економіки, що припав на цей період, і зумовив ті процеси, які відбулися згодом! Саме економіка – відсутність у більшості людей можливості купити хоч щось за свої гроші – змусила Горбачова вдатися до реформ.

А оскільки реформувати планову економіку неможливо – ці реформи зазнали краху! Саме в результаті цих спроб реформувати соціалізм з'явилися інфляція, безробіття, невиплати зарплат, закриття підприємств і всього іншого. Саме тоді ми отримали усе, що супроводжує перехід від планової економки до ринкової. Все це відбувалося не лише у колишньому СРСР, а й у "країнах соціалізму". Польща, наприклад, теж пережила інфляцію та безробіття, але ж там не було жодного "розваленого Союзу".

Коли добре придивитися, що всі процеси 90-х синхронно відбулися в усіх республіках колишнього Союзу. І вони відбулися би безвідносно до того, чи залишився би існувати цей Союз. А такий шанс був – за трохи інших розкладів ми би і досі ходили з червоними прапорами на демонстрації 7 листопада та 1 травня, відзначали чергові "з'їзди партії" і таке інше. Приблизно так, як це досі роблять китайці, де теж розвалився соціалізм, але влада, на відміну від Горбачова, не побоялася вбити тисячі людей, щоб потім робити реформи. Але якби Радянський Союз зберігся, що було цілком реально, всі процеси 90-х років пройшли би приблизно так само.

То чому ж ми кажемо не про "розвал соціалізму", а про "розвал СРСР", переставляючи причину і наслідок? Тому що це вигідно Москві! Тому що коли в усьому винен "розвал Союзу", то причиною зникнення дешевої ковбаси, безплатних квартир та гарантованих робочих місць на заводах та у конторах винен не крах соціалізму, а "українські націоналісти", які "развалілі такую страну"! Невже це не ясно? Невже не зрозуміло, що термін "розвал Союзу", який ми перейняли з подачі КДБ, став зброєю, яка вже третій десяток років стріляє по незалежній Україні?

Якби ми усі ці роки казали не про "розвал СРСР", а про розвал соціалізму, знищивши при цьому усі соціалістичні монументи та скасувавши соціалістичні назви, не було би на цю тему жодних спекуляцій і, впевнений, не було би російсько-української війни. Бо Росії тоді не було би за що воювати! Тому давайте називати речі своїми іменами і припиняти згадувати про "розвал СРСР"!

Микола Несенюк, для Gazeta.ua