Як Україні використати Європейський зелений курс

Не можна змирятися з роллю сировинного і людського придатка

Стратегічним пріоритетом України у співпраці з "Зеленим курсом" ЄС (EU Green Deal) має бути "інноваційна реіндустріалізація" з активним використанням інструментів переходу до еко-соціальної ринкової економіки ("сталого розвитку") як складових загальної стратегії економічного прориву України. А не проста імплементація чужих специфічних пріоритетів поточного моменту.

Слід розуміти, що "зелена" політика Європи останнього десятиліття має й неафішовану мету - першими зайняти нішу майбутніх ринків і технологій та поширювати свої правила, вимоги і нормативи на інших.

Нинішня пандемічна економічна криза дала зручний політичний привід спрямувати в цю нішу величезні дотації з державних ресурсів під виглядом стратегії EU Green Deal, що зрештою має забезпечити неринкову конкурентну перевагу ЄС перед рештою світу.

Принципове питання для України - чи здійснювати перехід до сталого (екологічно і соціально збалансованого) розвитку під тиском новітніх пріоритетів ЄС, у вигідний зовнішньому партнеру спосіб і темп, чи все ж адаптувати це дійсно важливе стратегічне завдання до власних національних пріоритетів, можливостей і проблем України.

Українців вже заганяли до світлого/червоного (комуністичного) майбутнього під батогом імперської Москви.

Тож головне, що варто усвідомити на політичному рівні - недоречність нав'язувати українцям рух до світлого/зеленого майбутнього під диктовку ЄС, який реалізує передусім свій власний стратегічний інтерес.

Маємо безумовно орієнтуватися на новітні світові тренди й виклики та застосовувати кращі світові практики, особливо в сфері сталого розвитку.

Однак робити це у прагматичний і раціональний спосіб з метою власного стратегічного прориву і досягнення Україною гідного "місця під сонцем", а не змирятися з роллю сировинного і людського придатка, нехай і "зеленого", на європейській периферії.

Оригінал