Україні життєво необхідний уряд національної єдності
Вибори під час війни - нонсенс. І це відомо всім, хто бодай трохи знайомий з історією. Однак в тій самій, і не досить віддаленій від нас історії - існував приклад дійсно демократичного вирішення цієї проблеми. У Британії, аж до самої капітуляції нацистської Німеччини, працював уряд національної єдності. Чи ж це не приклад для наслідування?
Щодо "виборів" в Україні та прикладу британців у час екзистенційної війни. Це погано, що частина політикуму як на Заході, так і в Україні (навіть поза очевидною диверсією Путіна), змішують разом два суттєво різні питання - закінчення війни й вибори в Україні.
Спочатку адекватне (не поразницьке) закінчення війни. А лише згодом - демократичні вибори для формування належної влади для відбудови країни
Мають бути правильні ієрархія пріоритетів і послідовність подій. Спочатку адекватне (не поразницьке) закінчення війни. А лише згодом - демократичні вибори для формування належної влади для відбудови країни.
Водночас, щоб зняти підривні спекуляції і маніпуляції навколо "демократії", "виборів" і т.п., зокрема утвердити легітимність, виправити й покращити сприйняття влади та посилити позиції України на міжнародній арені, необхідно було би сформувати "владу національної єдності" і "уряд національного порятунку" на час до адекватного завершення екзистенційної війни.
...у дійсно демократичній Великій Британії, коли виборів не було 10 років - з листопада 1935 р. аж до липня 1945 р. Натомість 5 років діяв уряд національної єдності - з 10 травня 1940 р. по 23 травня 1945
Наприклад, як у дійсно демократичній Великій Британії, коли виборів не було 10 років - з листопада 1935 р. аж до липня 1945 р. Натомість 5 років діяв уряд національної єдності - з 10 травня 1940 р. по 23 травня 1945. До воєнної коаліції/кабінету на чолі з Черчиллем увійшли усі 5 фракцій у британському парламенті, зокрема 604 з 615 (98%) депутатів парламенту, а усі лідери опозиційних сил отримали чільні посади в уряді.
Воєнний уряд національної єдності у Британії припинив існування лише після капітуляції нацистів. І тоді британці пішли на вибори, на яких Вінстона Черчиля замінили на іншого премʼєра для відбудови Британії після страшної війни. (До речі, на його головного політичного опонента й водночас заступника, віцепремʼєра під час війни, Клемента Етлі).
Приклад британців багато в чому міг би бути взірцем для українців, як діє гідна і вільнолюбива нація у час смертельної загрози й екзистенційної війни.
