Не треба боятися окупації України. Вірніше, вже не треба боятися. Бо вона відбувається

Власне, ми про це говорили – про тиху і повзучу окупацію. Коли владні кабінети твоєї країни займають вороги твоєї країни. Коли починають винищувати все прогресивне, притомне, правильне. Коли перші особи держави ревно втілюють порядок денний Кремля. Коли ті ж самі особи знекровлюють армію, переслідують добровольців, ветеранів, волонтерів. Коли громадянам згодовують примітивні інформаційні жуйки, маніпуляції і відверту брехню. Коли фріків намагаються перетворити на політиків, а політиків на фріків.

Вони – нинішня моновлада країни, - відверто шкодять країні. Підривають безпеку. Дозволяють сумніватися в незалежності. Підважують права і зазіхають на свободи громадян.

Вони перетворюють країну на посміховисько, а політику – на цирк-шапіто, де головний – не той, хто смішить, а той, хто керує клоунами.

Вони стають небезпечними. Бо обростають ресурсами. Отримують можливості. Захоплюють медіа-активи. Розставляють на важливі посади відвертих збоченців від державного управління. Нівелюють державні інституції.

Вони створили і вкорінюють систему владного замкненого циклу – де ніхто і нікого не судить, не здає, де рука руку миє, де свої судді і свій каральний апарат судить і карає тих, хто заважає, а не тих, хто винен і хто злочинець.

Всі державні інституції стали їхньою власністю – від кордонів і митниці і до армії та прокуратури.

Оприлюднені результати опитування Центру Разумкова разом з фондом "Демініціативи" імені Ілька Кучеріва свідчать про те, що Верховній Раді, уряду, державному апарату, судовій системі в цілому і Верховному суду, місцевим судам, прокуратурі, НАБУ, САП, Антикорупційному суду, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі , НАЗК не довіряють під 70 до 80 відсотків громадян!

Не довіряють, я впевнена, і ті, хто навипередки біг голосувати за кандидата, який за рівнем розуміння політик і процесів виявився трохи розумнішим за табуретку. Який вчасно запропонував "втомленим" тупе шоу і саме ця тупість зайшла в мозок невибагливому електорату.

А зараз вони бідкаються. Переживають, що шари, яку їм так полум'яно обіцяли "слуги", не буде. І так, як в кіно, не буде.

І не факт, що поріділий електорат "зелених" не спробує ще раз відкотити країну назад – цього разу на місцевих виборах. Бо дурні люди можуть битися головою об двері, які відчиняються в інший бік, кілька разів.

Влада поводиться так, наче нас і країну вони взяли в оренду. Щоб експлуатувати і викинути, як непотріб. Бо їм не болить. Бо нічого особистого – лише бізнес. Бо світогляд у нинішніх навіть не проросійський, а просовєцький. Бо там відсутні цінності і переконання.

Бо вони – відверті і ниці вороги. Яких ми маємо перемогти. Щоб не просто вижити, а жити і розвиватися за правилами цивілізованого світу.

І щоб якнайдалі відійти від тоталітарного і задушливого впливу божевільного сусіда. Якому точно не потрібна вільна і незалежна країна поруч.

Оригінал