Лукашенко топить протести у крові
Поки що опозиція не може відповісти на дії підконтрольних Лукашенку силовиків координацією дій всіх протестів
У протестувальників у Мінську нема свого лідера протесту. Тіхановська - не лідер. Вона випадкова людина, яка на хвилі негативу до Лукашенка стала альтернативою йому. Якби замість неї був будь-хто інший, то за нього б точно так само проголосували. Лукашенко просто втомив білорусів і сильно їх дістав. Люди хочуть змін. Україні це знайоме. Голосували не за Тіхановську, а проти Лукашенка. Але вона не лідер, не політик, а звичайна домогосподарка і дружина заарештованого блогера. На роль Жанни Дарк або Голди Меїр вона не підходить. І не хоче ними бути. Тому нерозумно чекати від неї бажання вести за собою, об'єднувати навколо себе або стати тією, хто зможе організувати протестувальників. А протести без лідера Лукашенко потопить в крові. Вже топить. Йому є що втрачати. І політичним елітам навколо нього є, що втрачати. І все ж ховати протест ще рано. Все може змінитися. Тим більше, що люди сьогодні знову вийдуть на протест.
Україні не варто чекати від будь-якого керівництва Білорусі зближення з нашою країною або дій, які послаблять вплив Росії і змінять вектор країни з проросійського на проєвропейський
Лукашенко став найсильнішим подразником для білорусів. Але поки що опозиція не може відповісти на дії підконтрольних Лукашенку силовиків координацією дій всіх протестів. А влада як раз системно й організовано протистоїть протестувальникам.
І ще одне. Я напишу абсолютно непопулярну для багатьох думку, але від цього вона не перестане бути реальністю. Треба розуміти ще два моменти. Це те, що Тіхановська зовсім не політик, а Білорусь надзвичайно залежить від Росії. Це говорить про те, що в разі перемоги Тіхановської, у якої немає ні досвіду, ні знань, ні компетенцій, Кремль швидко отримає контроль над Білоруссю. А в разі перемоги Лукашенка саме Кремль буде підпорою для диктатора, який фальсифікував вибори і пролив кров своїх громадян. І нам треба пам'ятати, що білоруси позитивно ставляться до Росії. А значить, Україні не варто чекати від будь-якого керівництва Білорусі зближення з нашою країною або дій, які послаблять вплив Росії і змінять вектор країни з проросійського на проєвропейський. Кремль не дасть. Вибачте, але я не бачу поки позитивних варіантів для України за будь-якого сценарію.
