Зараз прокуратура – це посміховисько. Ризики для Зеленського чимдалі зростають
Піскун та інші нелюстровані призначенці не врятують Венедіктову
Коли у державі нема механізму відновлення справедливості, буде поглиблення хаосу. Панує безкарність, країна стає жертвою.
Багато людей, які брали участь у революціях і йшли добровольцями на війну, говорять про міграцію.
Прокуратура – головний правоохоронний орган у державі, і не тільки правоохоронний. Саме через Офіс генпрокурора здійснюється консолідований контроль за всією країною через кримінальні провадження.
Президентська вертикаль головною зброєю завжди мала Генеральну прокуратуру. Вона мала статус фактичного департаменту адміністрації президента. Зараз це посміховисько. Державний апарат безконтрольний. Кадровий голод у ньому значно більший, ніж раніше.
Зеленський неодноразово Рябошапці, а потім Венедіктовій ставив завдання посадити того ж Порошенка. Бо була така політична обіцянка. Казав: "Я – ваш вирок".
Але виконавці з цим завданням не впоралися попри те, що Петро Олексійович далеко не святий.
Мало хто хоче братися за таку роботу і може її виконати. До таких не можна зарахувати і Піскуна. Він багато в чому не є фахівцем. Але якийсь досвід має. Тому навіть такі люди є великою допомогою Венедіктовій, яка ніколи не мала стосунку до кримінального права.
Люстрація була спрофанована. Вона була потрібна, але для неї мала відбутися реальна зміна устрою в країні. У країнах центральної Європи люстрація відбулася, коли соціалізм змінили на ринкову економіку, авторитарну систему на демократичну. Щоб не саджати всіх причетних до попереднього устрою, провели люстрацію.
У нас нічого не змінилося в устрої держави, а люстрацію оголосили. Це була афера окремих політиків. І коли зараз потрібно когось повернути, організовують рішення суду з призначення особи. Так було з Кіпером. Тепер маємо нового очільника найжирнішого – київського – відділення Офісу генпрокурора.
Буде вивіска "Україна", буде висіти герб і прапор. Але України самої може не стати
За таких умов нема надії, що у країні наведуть якийсь порядок. Буде вивіска "Україна", буде висіти герб і прапор. Але України самої може не стати. Нам або наступному поколінню доведеться починати з нуля.
Зеленський не розуміє, що відбувається. Але він відчуває. Він зараз уже думає про те, як піти у відставку. Нічого з того, що він обіцяв, не відбувається. А ризики для самої персони Зеленського чимдалі зростають, негатив накопичується.
І можливо, на певному етапі президент із міркувань совісті і безпеки піде зі сцени.
Ігор Луценко, для Gazeta.ua
