Лукашенко і Путін грають в "білоруську рулетку". Ставки високі

Президент Білорусі не хоче повторити долю Януковича

Затримання у Білорусі бійців приватної військової компанії Вагнера, які прибули у країну чи то з метою взяти участь в дестабілізації ситуації, чи то транзитом для дестабілізації ситуації десь-інде, показало, як далеко зайшла ситуація в пекельній грі, яку ведуть між собою Олександр Лукашенко і Володимир Путін. І ставка в цій "білоруській рулетці" навіть не влада. Ставка в цій рулетці - сама Білорусь.

Лукашенку хочеться бути в сильній позиції і не мати жодних проблем з продовженням власних повноважень - тільки це дозволить йому продовжувати лавірувати між Росією і Заходом й не погоджуватися на поглинання Білорусі. Саме тому він витіснив з внутрішньополітичного життя всіх, хто ще сприймав Білорусь як самодостатню державу, як країну під біло-червоно-білим прапором, а не під тією пародією на радянський прапор, яку Лукашенко став використовувати після перемоги на виборах президента в 1994 році, - пише Віталій Портников для "Грани.Ру".

Його головна суперниця - дружина опозиційного блогера, якого відправлили у в'язницю. Їй допомагають штаби колишнього керівника газпромівського банку, якого відправлили туди ж, і колишнього дипломата, який взагалі виїхав до Москви і розповідає звідти про чесні російські вибори в прозорих скриньках і нечесні білоруські в непрозорих. Чому Лукашенку потрібні саме такі суперники? А тому що він впевнений - навіть якщо вони переможуть на виборах, ніхто не вийде захищати їхню перемогу. Адже раніше виходили - за Білорусь. А тепер за що - за Тіхановську? За Бабарика? Смішно навіть.

Що люди можуть вийти просто проти нього, Лукашенку до останнього часу навіть в голову не приходило - чого дивуватися, диктатори живуть у своєму власному світі. Зате це явно приходило в голову Путіну - ось навіщо "вагнерівці" в Мінську.

Путін хоче пов'язати Лукашенка кров'ю - як хотів в 2014 році пов'язати кров'ю Януковича, адже Київ тоді теж аж кишів російськими агентами і порадниками. І зовсім не для того, щоб скинути білоруського диктатора, ні. А щоб Лукашенку в буквальному сенсі слова не було куди більше бігти, крім як до Ростова. Щоб припинилися будь-які його контакти із Заходом і будь-які устремління щодо збереження білоруської державності. Щоб Лукашенко розумів: тепер тільки Росія зможе зберегти йому владу і життя. Захід його не захистить, білоруси - якщо що, посадять. А Володимир Володимирович забезпечить почесну пенсію.

Пов'язавши кров'ю Януковича, Путін отримав Крим і шматок Донбасу - хоча, звичайно, розраховував на більше. Від Лукашенка Путіну потрібна вся Білорусь. І диктатор повинен опинитися в безвихідній ситуації, повинен сам зрозуміти, що без капітуляції на російських умовах йому нікуди. Зате сама капітуляція - це спокійна старість на Рубльовці і запрошення на прийоми на День Росії. А можна навіть і довічними сенатором стати - тепер є і така опція.

Потрібно тільки приєднатися до Росії областями. Ну або в потрібний момент віддати владу тому, хто буде готовий до аншлюсу. Ось, власне, і весь сенс путінської гри. І ось чому Лукашенку доводиться раз-по-раз переходити "червоні лінії" у відносинах з головним союзником і спонсором.

Він дуже не хоче повторити долю Януковича.