Світ не збирається вмикати зелене світло для проїзду російського танка

Швейцарський годинник для Криму

Під час свого офіційного візиту до Києва президент Швейцарії Симонетта Соммаруга наголосила, що її країна не визнає анексію Криму і вважає за необхідне надіслати на півострів представників ОБСЄ і ООН з прав людини.

Це, впевнений, не просто ритуальна заява, яку можна просто вважати даниною протоколу та повагою до сторони, яка приймає. Швейцарська зовнішня політика базується на нейтралітеті, тобто на прагненні дотримуватися дистанції в будь-яких конфліктах на міжнародній арені. Керівники цієї країни висловлюються однозначно тільки тоді, коли йдеться про безумовні постулати міжнародного права, про ті прописні істини, які поділяються світовим товариством. І коли президент Швейцарської Конфедерації говорить про невизнання анексії Криму, це, думаю, дорівнює констатації факту того, що вдень світло, а вночі темно, Земля обертається навколо Сонця або Волга впадає в Каспійське море. Хоча, зрозуміло, що в Конституції Російської Федерації можна написати цілком навпаки і навіть схвалити на референдумі. Але час на швейцарському годиннику все одно буде точним, і вдень нічний час він не покаже, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Але найголовніше ‒ це вимога президента Швейцарії щодо необхідності повернути в Крим представників міжнародних організацій з прав людини. У цьому випадку ми маємо справу з однозначною характеристикою Криму як анексованої території, на якій систематично порушуються права людей, які живуть там. І для контролю за дотриманням прав людини необхідний постійний міжнародний моніторинг.

Зрозуміло, що в Росії до такого роду заяв поставляться скептично. Але це на перший погляд. Хіба ми можемо говорити, що за шість років, які минули після окупації, Крим повністю "вписався" у правовий простір Росії? Ні, не можемо. У Криму немає "Російської залізниці", немає російської банківської системи, немає російського мобільного зв'язку, немає міжнародного транспортного сполучення ‒ словом, немає нічого, що хоч якось пов'язане зі світовою економікою. Чому тоді потрібно стверджувати, що Кремль взагалі не цікавлять наслідки окупації? Ні, впевнений: цікавлять. Інакше він вимагав би і від державних, і від приватних компаній присутності у Криму.

Тому пропозиція президента Швейцарії про відрядження на півострів представників міжнародних організацій ‒ це те, думаю, з чим має виступати українська дипломатія. Як бачимо, тут в України є не просто авторитетні союзники. Коли в Берні виступають з подібними пропозиціями, то розуміють, що вони зможуть знайти порозуміння в інших країн, і в самому ОБСЄ та ООН. Нехай навіть спочатку це будуть не дії, а декларації ‒ зате коли Росії необхідно буде заручитися підтримкою світової спільноти, міжнародний моніторинг у Криму може стати важливою умовою такої підтримки.

Тому слова Симонетти Соммаруга ‒ це свого роду індикатор. Індикатор того, що світ не збирається вмикати зелене світло для проїзду російського танка, який захопив Крим. І що окупація Криму та Донбасу ‒ саме так, обох цих територій ‒ залишається важливим пунктом міжнародного порядку денного.​

Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода