Зеленський обрав для України шлях курця. Ми знову приповземо до МВФ

Відкидаємо здоровий глузд і біжимо по улюблених граблях

Кажуть, Зеленський дуже не любить наших західних партнерів. І їхні поради. Як Янукович, який дуже не любив нічого робити під тиском. От сильно не любить. Прямо до того, що якщо посли G7 скажуть, що не потрібно стрибати з моста, то він обов'язково стрибне. Особливо, якщо на "1+1" скажуть, що немає більшої доблесті, і ніщо так не допомагає рейтингу.

Залишимо на секундочку думку, що мова йде про наших союзників, які стримують агресора і не дали нам потрапити в дефолт. Ось такий підхід у президента. Ніхто йому не указ. Він сам краще за всіх знає, а якщо не знає, то Єрмак підкаже.

Але справа в тому, що чим більше президент робить навпаки, тим більше Україна буде залежати від Заходу через 2-3 роки, до кінця його президентського терміну.

Чому? Тут питання, від чого виникає залежність. Не наркотична, як може подумати Шарій, що відважно досліджує продукти життєдіяльності президента, а заодно і половини Одеси. Йдеться про економічну залежність.

Чому Україна залежить від МВФ. Чому раз по раз повертається до Фонду? Через економічну несамостійність. Нам не вірять інвестори. І в нас не вірять інвестори. Чому? Чому Чехія не залежить від МВФ, а Україна залежить? Чому Польща не потребує МВФ, а Україна потребує?

Польща провела реформи, а Україна — ні. Чехія один раз повністю виконала програму МВФ, а Україна — ні. Україна вічно робить навпаки

Все просто. Польща провела реформи, а Україна — ні. Чехія один раз повністю виконала програму МВФ, а Україна — ні. Україна вічно робить навпаки. Не повторює шлях успішних сусідів, а вигадує щоразу свій особливий український шлях. Винаходить щоразу свій український велосипед. Причому завжди один і той самий. До якого підштовхують Україну олігархи і носії сакральної мудрості — міцні господарники.

І зараз ми знову відкидаємо здоровий глузд, знову обираємо шлях курця. І якби на світі існували масони, які хочуть взяти Україну під контроль, то немає для них кращої політики, ніж не заважати. Не заважати Україні знову бігти по улюблених граблях.

І ось зараз ми знову відкидаємо реформи, знищуємо паростки нормального економічного шляху, руйнуємо незалежні інститути. І ми можемо собі це дозволити в моменті тільки тому, що накопичили запас міцності за останні чотири роки. Роки реформ, коли ми, нарешті, вперше за свою історію робили правильні речі. Високі резерви НБУ, низьке боргове навантаження — це все те, що ми отримали завдяки МВФ і співпраці з ним. У нас вперше замаячила на горизонті реальна перспектива відмовитися від МВФ. Для цього треба було просто повністю виконати програму МВФ.

Високі резерви НБУ, низьке боргове навантаження — це все те, що ми отримали завдяки МВФ

Але ми йдемо іншим шляхом. І робимо неминучим швидку кризу (просто тому що ми вже так робили, і це вже призводило до результату), коли ми знову приповземо до МВФ. І робимо це руками (головою) президента Зеленського, який на дух не переносить наших західних партнерів.

Ось такий от він, парадокс Зеленського.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Андрій Римарук Ветеран, працівник фонду "Повернись живим"
Остап Українець Письменник, перекладач
Максим Кияк Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"
Тарас Чмут Голова правління "Українського мілітарного центру"
Надія Романенко Керівниця проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Погода