Про які хвороби свідчить надмірне потовиділення

Гіпергідроз стоп сприяє розвитку грибка

Пітніти — це нормально, особливо коли довкола спекотно, ви тренуєтеся, швидко йдете або нервуєтеся. Потовиділення — це фізіологічний спосіб зниження температури тіла. Але буває таке, що людина надто сильно пітніє, навіть коли в цьому немає фізіологічної потреби. Це називається гіпергідроз, тобто дослівно — надлишок води. Інколи — просто не дуже комфортна фізіологічна особливість, інколи — симптом іншого захворювання. Давайте розбиратися, чому може постійно кидати в піт і що з цим робити.

Гіпергідроз може поширюватися на все тіло, а може на якусь частину: долоні, приміром, чи чоло. Якоїсь норми потовиділення не існує, і про гіпергідроз говорять, коли мокрі долоні чи сорочка стають на заваді спокою та буденним заняттям — коли вислизають інструменти чи кермо, чи доводиться упродовж дня переодягатися чи кілька разів приймати душ. Найгірше в цьому випадку уникати соціально та фізично активного життя. Адже це може зумовити навіть депресивний розлад.

Неприємний запах не має бути наслідком гіпергідрозу. За потовиділення по всьому тілу відповідають інші залози - екринні, ніж ті, що виробляють піт зі специфічний запахом - апокринні. Тим не менше, якщо піт із себе регулярно не змивати, ще й їсти їжу з сильним запахом, неприємний запах все ж буде.

Гіпергідроз може погіршити стан шкіри з екземою, чи збільшити ризик запалення волосяних фолікулів. Саме тих місць, звідки волосина росте, і не лише на волосистій частині голови.

Гіпергідроз стоп у поєднанні зі шкарпетками і спортивним взуттям на весь день може спричинити грибкове ураження шкіри стоп. Нижчі гриби обожнюють, коли тепло, волого, і закрито з усіх боків.

Чому така прикрість стається? В залежності від причин, виділяють первинний гіпергідроз, коли це "просто особливість", зумовлена спадковістю чи надмірною активністю периферичної нервової системи на емоційні стимули, і вторинний, коли сильне потовиділення є наслідком стану чи захворювання.

Є центральна нервова система: головний і спинний мозок, а є периферична. Вона дбає про управління роботою внутрішніх органів в залежності від наших фізіологічних потреб, в тому числі контролюють потовиділення. Тому-то нас і кидає то в жар, то в холодний піт, коли відчуваємо страх, гнів, чи читаємо новини, що, власне, одне й те саме. У разі первинного гіпергідрозу периферична нервова система постійно запускає потовиділення — треба це, чи ні.

У разі вторинного гіпергідрозу причиною сильного потовиділення може бути:

- вагітність;

- менопауза;

- тривожний розлад;

- низький рівень глюкози в крові;

- надмірно активна щитоподібна залозі;

- ожиріння;

- певні ліки, зокрема деякі антидепресанти;

- стан під наркотиками чи абстинентний синдром;

- туберкульоз чи ВІЛ;

- паркінсонізм;

- лімфома Ходжкіна.

Якщо ви зараз перелякалися через вічно мокру потилицю, хочемо заспокоїти: вторинний гіпергідроз починається раптово і поширюється на всі потові залози, а не на якусь ділянку.

Що можна зробити з гіпергідрозом?

По-перше, якщо це вторинний гіпергідроз то варто усунути його причину, якщо це можливо. Якщо причина ще не встановлена — розкажіть про проблему вашому сімейному лікарю.

Зокрема радять лікувати тривожний розлад. Саме тривожність може активувати периферичну нервову систему і загоняти тіло в стан готовності до стресу, коли причини для цього немає. Нагадаємо, тривожний розлад це тривалий стан неспокою, не прив'язаного до конкретної причини. Тривожний розлад лікують антидепресантами та/чи когнітивно-поведінковою терапією.

По-друге, спробувати зменшити потовиділення чи його наслідки:

- Уникати тригерів потовиділення.

- Користуватися антиперспірантом, а не дезодорантом - це різні речі. В ньому мають бути солі алюмінію. Якщо це подразнює шкіру, зволожуйте її косметичним молочком чи кремом.

- Носити просторий, нетісний одяг з натуральних тканин, а нейлону уникайте.

- Носити чорне чи біле — на ньому не видно, чи ви спітніли.

- Користуватися прокладками під пахви.

- Носити або бавовняні, або модні спортивні шкарпетки для відведення вологи.

Далі йдуть процедури, ліки та навіть операції. Призначати вам їх має лікар-дерматолог:

- Блокування ацетилхолінових рецепторів. Так потова залоза перестає сприймати сигнали нервової системи. Мінуси — шлунок та слинні залози також, а це не добре.

- Іонофорез. Дія електричним струмом на потові залози, щоб вони "затихли".

- Уколи ботоксу. Ботуліністичний токсин А блокує рецептори ацетилхоліну — нейромедіатору, який каже потовим залозам виділяти піт чи м'язам — скорочуватися.

- Перерізання нервів периферичної нервової системи, що йдуть до потових залоз.

- Видалення чи руйнація потових залозПерелік процедур вражає. Чи потрібні вони — вирішувати лише вам та вашому лікарю. Хочемо лише порадити, що головне — позбутися причини недуга, а не поту. Якщо ж причину усунути не вдається — головне не переживати. Це фізіологія, вона не шкодить здоров'ю та враженню на інших, якщо вжити мінімальних заходів для усунення неприємному запаху.

Оригінал