Кількість хворих зростає. Який карантин потрібен Україні

Краще обрати стратегію і дотримуватися її. А не впадати в крайнощі

Послаблення карантину 11 травня призвело до спалаху коронавірусу. Кількість інфікованих відчутно почала зростати через два тижні після першого послаблення обмежень. Два тижні - це межа інкубаційного періоду. Після цього захворювання швидко виходять на рівень, який мали при жорсткому карантині.

Що це означає? Якщо тренд продовжиться, хворих стане ще більше, коли закінчиться інкубаційний період після другого етапу послаблення карантину. Це створить тиск на політиків повернутися до жорстких обмежень.

Найгірше, якщо держава буде постійно вводити карантин, потім його послаблювати, потім буде спалах, і знову карантин. Такі цикли не дозволяють побороти розповсюдження інфекції та є шкідливими для економіки. Уявіть наскільки складно, якщо ти відкриваєш свій бізнес на три тижні, потім закриваєш, а потім знову відкриваєш.

Потрібно обрати одну стратегію і дотримуватись її. Або як у Новій Зеландії, де жорсткий карантин зберігався поки не перестали з'являтися нові хворі. Або як у Швеції, де економіку не закривають і карантину фактично немає. Найгірше - це не мати стратегії, діяти ситуативно і впадати в крайнощі.

Особисто я за стратегію слабкого карантину під час якого економіка може працювати. Краще зосередитись на тому, щоб бізнес працював відповідно до протиепідеміологічних вимог. Йдеться про маски, дезінфекцію, соціальну дистанцію. Подивіться на метро. Його відкрили. Але фактично ніхто не контролює чи дотримуються люди дистанції. І, ні, вони не дотримуються. На прикладі метро зрозуміло, що не потрібно його закривати чи відкривати, а варто слідкувати за дотриманням правил користування.

Тому потрібен адаптивний карантин з фокусом на правильну роботу підприємств, незважаючи на новий спалах.

Оригінал