Війна триватиме допоки у РФ при владі Путін. А наша влада кричить, що скоро мир

Усі розмови про Донбас у Зеленського – це лише розмови з власним електоратом.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба знову зробив кілька заяв щодо Криму і Донбасу. Він сказав, що окуповані території у складі України матимуть більше самостійності, ніж під окупацією. Що Україна готова обговорювати особливий статус Донбасу і Криму в своїх межах.

От що означають усі ці або схожі заяви з щотижневою періодичністю?

То Мінські переговори: вони говорили про консультаційну раду (на початку весни). І отримали фронду у власній фракції. Пам'ятаєте спільну заяву пів сотні "слуг" з випадами про зраду Єрмака?

Вони говорять про участь представників Донецька і Луганська у зустрічах. Що це дасть? Нічого. Просто розмови.

Коли Козак, заступник в адміністрації Путіна, який відповідає за українські справи, злітав до німців, то і Єрмак з делегацією міністрів теж злітав. Після нього.

Насмішив світ лише тим, що головою делегації де-факто був він, людина, яка в дипломатичному протоколі – ніхто. Делегацію міг очолити прем'єр чи міністр МЗС, а не офіс-менеджер неконституційної установи під назвою Офіс президента. Шкода, що фрау Меркель не відправила на переговори з ним свого кота. А що? Він теж наближений до лідера суверенної держави.

Усі ці виступи і вислови – це лише фінти вухами.

Судячи з рейтингів росту симпатій до ОПЗЖ, абсолютно проросійська вата вже остаточно відпала від Зе! і стала під знамена Медведчука. Але все одно якась частина електорату Зеленського – це люди, які в своїх очікуваннях ще сподіваються досягти миру з Росією за будь-яку ціну.

Але "Рух опору капітуляції" і західні партнери своїми діями стримують прагнення Офісу президента до "миру за будь-яку ціну".

І ось уже міністр закордонних справ визнає: ніяких переговорів з сепарами ДНР/ЛНР. Переговори можуть бути лише з Москвою.

І оце – спільна перемога колективного спротиву капітулянству.

Насправді ми у патовій ситуації. Позиція Кремля: домовляйтеся з "республіками". Ми: ні, говоримо лише з Путіним. Але це – наша головна позиція.

Усі дорослі люди це розуміють. Але.

Наше суспільство ще не сформоване. І саме недозріла частина суспільства є основною електоральною групою Зеленського.

Тому і можна помітити: щотижня якісь заяви Єрмака чи Кулеби про переговорний процес, про наші прагнення миру. Щоб піпл знав:

1. Володимир Олександрович старається. Дуже. Ось-ось. Скоро вже мир. Треба трошки почекати. До кінця жовтня. Ось ще раз зробимо їх разом і мир.

2. Є сили націоналістів, які цим прагненням заважають і дратують "ту" сторону.

Ну і мета: так пропетляти до місцевих виборів.

Але війна триває. І поки тут говорять – на фронті гинуть наші.

Скільки не кричи халва – в роті солодко не стане.

Замість визнати зараз, що війна триватиме допоки у Росії при владі Путін, наша влада кричить про мир уже днями.

Щодня.

Оригінал