Кінець епохи реформ. Починається епоха бідності

Все змішалося в домі "Кварталу-95"

Навесні 2019 року тоді ще не президент Зеленський обіцяв нам кінець епохи бідності, жадібності та брехні. А виявилося, що попереду нас чекав кінець епохи реформ.

Спочатку тихо сконала, ледь розпочавшись, чергова спроба судової реформи — майже ніхто і не помітив. Потім прийшов час розпрощатися з мріями про реформу прокуратури — виявилося, що саджати весною (навіть 2020 року) нікого не будуть. Може лише активістів, які відбивалися від нападів бандитів. Але точно не замовників вбивств цих активістів.

Далі зарубали зміни на державній службі та митниці. Їх нових енергійних очільників поспіхом звільнили, щойно зрозумівши, що вони справді будуть реформувати, а не імітувати.

Тепер прийшов час знищення медичної реформи. Бо навіщо країні з однією з найгірших медичних систем в Європі реформа в часи пандемії? Кому сподобається, що гроші почнуть ходити за пацієнтами, а не за гаманцями великих медичних начальників? Як говорить президент — не реформа, а якась диверсія.

В процесі — активні напади на розслідування привласнених колишніми власниками Приватбанку мільярдів, незалежність НАБУ і Національного банку. Складно сказати, чи це частина кінця епохи жадібності чи початок епохи бідності, що наступить у випадку зриву співробітництва з МВФ. Все змішалося в домі "Кварталу-95".

Ну а про колись гучні вимоги реформувати поліцію і СБУ навіть згадувати якось незручно. Що про них говорити, коли навіть ProZorro вчора була оголошена міністром економіки "дивною реформою", яку будуть "покращувати", додаючи туди потенційно корупційний елемент, з яким роками боролися автори системи.

Тим часом невпинно падають рейтинги влади. Красиві лозунги і модні відео більше не вражають. Невиконані гучні обіцянки, що дали рейтинг на виборах, стають політичним тягарем за рік після них. Люди вимагають продовжувати реформи, а не нищити їх. Інакше будь-яка влада, що прийшла з обіцянками змінити країну, швидко з "нових облич" стає "попередниками".

Оригінал