Росію накриває новий Чорнобиль

Путінський режим не в змозі запобігти катастрофічному розвитку ситуації

Цікава не чергова безпорадна балаканина Путіна, а сам факт того, що він знову і знову звертається до жителів Росії щодо епідемії. Мабуть, нервує. І є від чого. Країну накриває новий Чорнобиль.

Чорнобильська аварія, що потрясла світ 34 роки тому, стала однією з причин швидкого краху СРСР. Схожу роль в історії путінського режиму може зіграти нинішня епідемія короновірусу.

Чорнобиль завдав нищівного удару по несучих конструкціях радянської системи: плановій економіці і комуністичній пропаганді (тобто одночасно по холодильнику і телевізору). Ця катастрофа завдала величезних економічних збитків (особливо небезпечних на тлі зниження світових цін на енергоресурси) і дискредитувала, як роботу пропагандистської машини, так і влади в цілому. Рівень життя радянських людей після аварії став прискореними темпами знижуватися, а пропаганда, яка забрехалася, і була вимушена багато разів спростовувати власну брехню, перестала ефективно працювати.

Щось схоже відбувається в Росії і зараз у зв'язку з епідемією короновірусу. Збитки економіці величезні. Пропагандистська брехня зіштовхується з сумною реальністю і втрачає ефективність.

Отже, головні віхи загальної історії двох катастроф: чорнобильської та короновірусної.

1. Вади авторитарної системи.

Вина за чорнобильську аварію багато в чому лежить на радянській адміністративно-командній системі. А нинішнє її видання зробило російську медицину безпорадною перед епідемією. Охорону здоров'я в РФ довго добивали "оптимізацією", скороченням числа лікарень і поліклінік, лікарів і медперсоналу; злидарськими зарплатами, витратами за залишковим (від війни, бюрократії, спецслужб і пропаганди) принципом.

2. Спроба на першому етапі приховати катастрофу.

СРСР спочатку тримав у таємниці аварію в Чорнобилі, а потім намагався применшити її наслідки. Російська влада довгий час приховували розвиток епідемії короновірусу в країні, сподіваючись провести голосування по путінським поправкам до конституції і ювілейне побєдобєсіє 9 травня.

3. Нехтування життями людей заради ідеологічних обрядів:

- організація першотравневої "радіоактивної" демонстрації 1986 року в Києві;

- проведення по всій Росії аж до початку квітня репетицій ювілейного параду, що призвело до масових заражень учасників.

4. Пропагандистська брехня про масштаби катастрофи, цькування тих, хто намагається говорити про неї правду.

Радянська влада довго намагалися приховати масштаб трагедії, з піною біля рота викриваючи західні "наклепницькі вигадки" про це. Тим самим займаються і путінські пропагандисти, які спочатку розповідали, що епідемія це "покарання гейєвропейців за гріхи, але нас вона щадить", а зараз продовжують приховувати справжній її розмах і кількість жертв. За правду про те, що відбувається переслідують за законом про "поширення фейків".

5. Нехтування інтересами і здоров'ям ліквідаторів катастрофи.

Про трагедію чорнобильців усі знають. Тепер в цій ролі - лікарі, медсестри, санітарки. Інтернет переповнений їхніми розповідями про відсутність в лікарнях життєво необхідних засобів індивідуального захисту, нормальних умов для роботи; про те, як не платять обіцяні надбавки, про заражених і загиблих колег.

6. Бездарне керівництво.

Російські чиновники, як і в минулому радянські, не в стані впоратися з кризовою ситуацією. Верховна влада сховалася від відповідальності і обмежується балаканиною. Населення залишили без допомоги наодинці з небезпечними проблемами. Замість держпідтримки вводять все нові безглузді обмеження і заборони, які тільки погіршують становище. Досить згадати чорний понеділок в Москві, коли недбальство чиновників призвело до величезних черг на вході в метро і затори.

Пізній СРСР і путінську РФ ріднять вразлива сировинна економіка, панування неефективної бюрократії і тотальна брехня. Не випадково, що близькі режими зреагували на небезпечні виклики однаково безпорадно і не в змозі запобігти катастрофічному розвитку ситуації.

Оригінал