На ринку нафти все погано. Це боляче б'є по Росії

Проте рано радіти, що РФ наближається до свого кінця

Чи правда, що нафта тепер нічого не коштує, і вам доплачуватимуть за те, що ви заповните бак свого автомобіля? На жаль, ні.

Чи правда, що ситуація на ринку нафти тяжка? Так.

Чи боляче це для Росії? Так.

Вб'є це Росію? На жаль, ні.

Отже, що сталося, що у понеділок увечері всі почали стежити за ціною нафти. Яка, стрімко падала. Правда в тому, що падала не ціна на нафту. Вірніше, не зовсім ціна на нафту. Летіла вниз, вийшовши в негативну зону, вартість ф'ючерсу, біржового інструменту, який прив'язаний до вартості нафти. І стосувалося це одного сорту нафти - WTI, американська нафта, West Texas Intermediate. Чому саме там трапився колапс? Тому що цей ф'ючерс - особливий. Зазвичай всі ці папери - чисто спекулятивний (інвестиційний) інструмент і люди, які ним торгують, ніяк не пов'язані з реальними поставками нафти. Йде просто ставка на ціну, чи це якісний Brent, чи російський Urals.

А ось контракт на WTI - особливий. Контракти на цю нафту торгуються з фізичною поставкою - або в Кушингу штат Вайомінг, де побудовані величезні сховища нафти. І зараз склалася унікальна технічна ситуація. Контракт, ф'ючерс повинні експіруватися. Закінчується його термін дії. Всі стежили саме за травневим контрактом, експірація якого намічена на цей тиждень. Але біда в тому, що поставити нафту неможливо. Всі сховища заповнені. Це результат торгової війни на ринку нафти, яка, в свою чергу, почалася на тлі падіння попиту після введення карантину. Літаки літати перестали, машини стали їздити значно менше, багато виробництв зупинили. А виробники нафти, намагаючись вижити один одного з ринку, наростили видобуток.

У підсумку, виконати зараз цей контракт неможливо. І ті, хто грав на цьому ринку, саме спекулянти і торговці, виявилися в пастці. Саме ті гравці, що торгували той самий травневий контракт. І, напевно, перебували в повній впевненості, що ціна за нього не може бути негативною. Може. Вона опустилася нижче нуля. І їм доведеться заплатити за те, щоб хтось зберігав цю нафту найближчий місяць. Десь. Не важливо де. Тому що поставити в точку Х просто неможливо.

У підсумку, негативна вартість нафти відображає не реальні угоди з купівлі та продажу нафти, а саме ситуацію на біржі з одним конкретним контрактом, який прив'язаний до постачання в травні. Якщо подивитися на ф'ючерси на червень, то там нічого трагічного не сталося. Якщо ви звичайно не порівнюєте реальність з планами російського уряду і надіями на те, що нафта ніколи не буде коштувати дешевше 100 доларів. Там ціна близько 20 доларів. Тому постраждали тільки спекулянти, які торгували конкретний інструмент і обсяг торгів у цьому інструменті вже був мінімальним. Просто тому що дата погашення цього інструменту вже близька і ним майже ніхто і не торгував уже. А ось хто забув вийти, отримав по повній на свою голову. Добре, що нині вже не часи Великої депресії і ніхто не буде стрибати з хмарочосів у Нью-Йорку.

Звичайно, такий шок на ринку ф'ючерсів по американській нафти відбивається і на торгівлі біржовими інструментами, які прив'язані до інших сортів нафти. Саме тому що для багатьох гравців це стало шоком. І ми побачили банальний страх. Ось чому знижувалися, нехай і не так радикально, котирування на інструменти, прив'язані в тому числі і до російської нафти.

Чи означає це, що в цілому на ринку нафти все добре для виробників? Ні, там все погано. Тому що попит впав, сховища заповнені, заповнені навіть всі танкери, які змогли знайти, а зниження видобутку ще і не почалося. Більш того, люди, які розбираються в ситуації на ринку нафти, кажуть, що навіть тієї досягнутої угоди недостатньо. Попиту все одно поки занадто мало. А пропозиції забагато. В результаті ми бачимо агресивні дії Саудівської Аравії, яка активно демпінгує на ринку Європи, намагаючись видавити Росію. І дуже часто у неї це виходить. А значить Росія з одного боку змушена буде скоротити видобуток, а з іншого - втрачає свої традиційні ринки збуту. Бо Саудівська Аравія перед тим, як домовиться про скорочення видобутку, його рекордно наростила. І тепер, автоматично, її частка ринку стане більшою. Частка ринку нафти, який зменшується. При цьому, для Росії набагато болючішими будуть заходи, щодо скорочення видобутку. Просто тому що відновити його буде не так і просто. А іноді неможливо. Що може як збанкрутити ряд нафтовиків, так і назавжди позбавити Росію певної частки ринку.

Чи надовго така ситуація? Не факт. А швидше за все точно ні. Щойно карантин закінчиться, світова економіка почне швидко відновлюватися. А з нею почне відновлюватися і попит на нафту. Літаки знову стануть літати. Машини знову поїдуть. Це кардинально відрізняє ситуацію від кінця 1980-х. Так що рано радіти, що Росія наближається до свого кінця. Хоча думка сама по собі дуже приємна. І збігів досить багато. Але що відрізняє Росію від СРСР - це наявність ринкової економіки. В СРСР, наприклад, не було ринку землі і тупо нічого було жерти, бо державні колгоспи - це завжди ні про що і навіть зерно доводилося закуповувати. А планова державна економіка, з регулюванням цін, приводила до того, що в магазинах не було взагалі нічого. І ніхто нічого і не робив. І СРСР останні роки свого життя повністю жив у кредит, стаючи безнадійним позичальником, адже на всю цю їжу доводилося витрачати гроші, купуючи її у проклятих буржуїв. Гроші, яких не було.

У Росії, зараз, такого немає. І реформи, які провели в 1990-х, створюють Росії запас міцності на найближчі роки. Реформи, багато з яких провели під диктовку ненависного Заходу і МВФ. І тепер саме ці реформи дозволяють росіянам надувати щоки і погрожувати Заходу і дають гроші їхнім пропагандистам розповідати скрізь, в тому числі і на українських телеканалах, про те, яку шкоду приносить МВФ.

Оригінал