Ігор Лікарчук
Екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти
13.02.2020
2541
2

Українську мову в навчальних закладах не вчать, а "проходять"

16% випускників не складають ЗНО з цього предмету

Міжнародний день рідної мови, безумовно, потрібно відзначати. Хоч я абсолютно переконаний, що у переважній більшості шкіл, університетів, навіть у дитячих садочках його відзначать, як кажуть, "за протоколом". Відсвяткують за сценарієм і у вишиванках, та відразу після свята перейдуть, у кращому випадку, на суржик, якщо не на "язык". Тому, що так "заведено".

Українську мову у наших закладах освіти не вивчають, а "проходять". Пройшли й забули. Упродовж 11 років навчання в середній школі на вивчення української мови та літератури відведено більше 3000 годин навчального плану. А 16% випускників ЗНО з цього предмету не складають.

Побувайте між студентами, скажімо, в студентській їдальні чи на спортивних площадках. Яку мову там почуєте?

А прочитайте пости десяти чи одинадцятикласників у фейсбуку. Там не мова, а жахливий суржик, або "язык". Побувайте між студентами, скажімо, в студентській їдальні чи на спортивних площадках. Яку мову там почуєте?

Але що ми хочемо від учнів чи студентів. Якщо експерти від Державної служби якості освіти, проводячи інституційний аудит в школах, не звертають жодної уваги на те, як володіють українською мовою ті, хто навчає, або навчається. У будь-якому випадку, у висновках за результатами такого аудиту ви про це не знайдете жодного слова. Це службова байдужість чи спеціальні дії тих, хто укладав програму інституційного аудиту і виписував його показники та індикатори? Про відсутність туалетного паперу чи не скошену траву у висновках знайдете запис, а про те, як у цій школі навчили української мови - не знайдете. Бо, мабуть, на думку аудиторів, туалетний папір є складовою освітнього простору, а мова - хтозна...

Упродовж 3000 годин навчального часу за 11 років можна вивчити не лише українську, а іще кілька мов. Було б бажання та відповідальність

Між іншим, висновки за результатами інституційного аудиту, виписані експертами, навряд чи можна назвати зразковими з погляду української словесності. Хоча, на мою думку, рівень володіння українською мовою учнями і вчителями в конкретному закладі є одним із найважливіших індикаторів якості його освітньої діяльності. Адже мова - це не лише правила написання... То, можливо, нам варто менше святкувати, а робити те, задля чого існують заклади освіти - вчити. Й відповідати за результати навчання. Думаю, що упродовж 3000 годин навчального часу за 11 років можна вивчити не лише українську, а іще кілька мов. Було б бажання та відповідальність.

Сьогодні в машині із радіоприймача почув таке: "Існуючу програму з української літератури для середньої школи, мабуть, укладали в радянському КДБ. Щоб із шкільних літ виховати ненависть до української літератури". Не у брову, а в око.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Роман Сініцин Волонтер
Олег Сенцов Режисер, сценарист, письменник
Анастасія Леухіна Голова ГО "Горизонталі", викладач Київської школи економіки
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Погода