Про "чорну касу" тихенько забули, бо замараними виявляться усі

Майже всім політичним гравцям було вигідно, щоб ця історія не розкручувалася

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження проти колишнього голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського, якого підозрювали в отриманні 1,2 млн грн хабарів з "чорної каси" Партії регіонів. В оприлюдненій частині амбарної книги також фігурували міністри, народні депутати. Загалом виплати сягали $2 млрд готівкою.

Сама по собі ця "бухгалтерія" не може слугувати допустимим доказом. Її знайшли не процесуальним шляхом. Не достатньо якогось рядочку з сумою. Потрібно шукати докази далі і це не просто.

По-друге, ефективність НАБУ настільки низька, що якби я на місті Охендовського дізнався, що справа до них потрапила, не хвилювався.

По-третє, з боку влади якогось особливого запиту підштовхувати цю справу не було. Майже всім великим політичним гравцям було вигідно, щоб ця історія не розкручувалася. Тому що функція "чорної каси" була одна — вдарити по Дональду Трампу. Це не внутрішня наша історія. Наші політики насправді не хотіли, щоб брудна білизна випливала далі.

З Партії регіонів годувалися теперішні "порохоботи", так звані опозиційні на той час ЗМІ і так далі. Може статися так, що замараними виявляться усі. Тому історія завершилася тим, що: ну була собі така книга і на тому все.

Те, що побачили у "бухгалтерії" - воно не було корупцією у кримінальному розумінні. Це було її частиною. Коли гроші, отримані корупційним шляхом, використовували далі для підкупу всіх. Наприклад, тих, хто цькував тоді політичних опонентів. Оплата проти них кампанії. В тому числі серед "чесних" видань, які досі користуються великою повагою. Цей спрут тоді пустив щупальці, а зараз тим більше. На жаль, попередній президент Петро Порошенко зберіг систему, коли великому політику треба платити блогерам, журналістам, за те, щоб його підтримували. Він оцю "чорну касу" "регіоналів" розвинув до нового рівня. Зараз відбувається подібне, але можливо у менших масштабах. Але воно неефективне, що показала виборча кампанія Петра Олексійовича.

Чому суспільство не вимагає відповідей? Скажу чесно — в Україні немає журналістики. Кадровий потенціал на стільки зараз упав. Настільки розбестили аудиторію, що та не прагне об'єктивності. З іншого боку, ринок пустий — дуже мало професіоналів. Ситуація складна. Є величезна кількість лобістських ЗМІ, котрі обирають тематику за іншими критеріями, аніж: цікаво чи не цікаво суспільству.

Політична відповідальність з'явиться тоді, коли суспільство різко реагуватиме на історії, як з Охендовським. Він багато заробив, користувався повагою, довірою у попереднього керівництва країни. Скандал із "чорною касою" навіть не склав йому ніяких проблем на особистісному рівні.

На жаль, посттоталітарне суспільство вважає, що інколи якось-там домовитися, щось отримати — це якби нормально і Бог з ним. Політична відповідальність з'явиться тоді, коли буде політична конкуренція без брудних методів з прозорими ЗМІ.

Ігор Луценко, для Gazeta.ua