Не можна ранжувати жертв Бабиного Яру "по ґатунках", як це робить Зеленський

Меморіал Голокосту стане болючою точкою розбрату

Цікаве, місцями навіть "знакове" інтерв'ю президента Володимира Зеленського ізраїльському виданню The Times of Israel.

Президент анонсував початок будівництва у 2020 році меморіалу Голокосту у Бабиному Яру. Причому йдеться не про "музей Бабиного Яру", а саме про "меморіал Голокосту", який зі всіх тутешніх жертв виокремлює саме євреїв (як жертв "особливого ґатунку"?).

Ізраїльський кореспондент окремо нагадав Зеленському, що це "дуже чутливе питання" і перепитав: йдеться про зосередження саме на єврейських жертвах Бабиного Яру? Чи про всіх? Чи про українські жертви у Другій світовій війні?

На що отримав відповідь: "Насамперед єврейські жертви. А щодо українців - там у меморіалі буде місце для тих, яких Яд ва-Шем визнав "неєвреями-праведниками".

А як щодо загиблих там ромів? А ОУНівців? А пацієнтів Павлівської лікарні? У разі реалізації в описаному вигляді цей меморіал стане ще однією дуже болючою точкою розбрату в українському суспільстві - на радість, насамперед, Кремлю.

З іншого боку, президент нагадав, що в Україні найнижчий рівень антисемітизму в Європі (і це правда).

Але це не виправдовує ставлення до минулого з ранжуванням жертв Бабиного Яру "по ґатунках", коли "насамперед ми увічнюємо пам'ять євреїв, а потім вже всіх решта". Сумно казати, але від такого провокаційного кроку антисемітизму в Україні точно менше не стане.

Про стосунки з Путіним: "Я не знаю, що він думає... Гадаю, він розуміє моє ставлення...".

Іншими словами, "Путін мене розуміє, а я його ні". Боюсь, наш президент, крім нерозуміння Путіна, також геть не зрозумів, як він принизив і зганьбив себе таким зізнанням.

Про визнання Голодомору геноцидом. Питання: "Чого ви хочете від Ізраїлю?"

Відповідь президента обтічна: "Багато країн визнали Голодомор геноцидом", і "Ізраїль це розуміє".

Та невже?

Про обрання Зеленського президентом: "Українці хотіли цього. Вони мали бажання змінити все, не просто замінити одну групу політиків на іншу. Вони хотіли змінити ситуацію абсолютно. І вони це зробили".

"До основанья, а затем...". Наскільки це правда - це сумно і навіть жахливо (заміна недосконалих профі на ламерів-аматорів). Наскільки все не так "абсолютно" - це сумна неправда (повзучий реванш "молодих" і "старих" регіоналів - це що завгодно, але не "абсолютна зміна ситуації").

Оригінал