Не можна мовлення на окуповані території робити за рахунок іномовлення

В Україні телебачення — це розвага для бідних

Англомовна редакція українського телеканалу іномовлення UATV 13 січня припинила роботу. Також закривають арабську, кримськотатарську редакції. Нове керівництво телеканалу оголосило, що мовлення на інші країни припиняється. В лютому створять російськомовний інформаційно-розважальний телеканал для окупованих територій.

З одного боку можна зрозуміти позицію Міністерства інформаційної політики. Яке хоче постачати український контент на окуповані території. Навіть зрозуміло, чому вони роблять ставку саме на розважальні програми.

В Україні і на пострадянському просторі телебачення зазвичай — це розвага для бідних. Такий продукт споживається набагато краще, ніж будь-який політичний. Тому і "велика шістка" українських телеканалів - "1+1", ICTV, СТБ, "Новий", "Інтер" та "Україна" - інвестують у розваги. Є шанси, що подібне мовлення споживатиметься в окупованих ОРДЛО та Криму.

Все одно розважальне українського виробництва може просувати українські наративи, а не російські. Зокрема - українську мову.

З іншого боку, мовлення на окуповані території та українське іномовлення — два різні напрямки. Це має бути не історія про "або, або", а про "і, і". Не зрозуміло, навіщо робити один канал за рахунок другого. Україні потрібні обидва. І це засмучує.

Поки важко робити масштабні висновки про нинішню інформполітику держави на прикладі ситуації з UATV. Можливо, йдеться про дефіцит міністерських ресурсів. І вони можуть спрямовувати їх на якийсь один напрямок. Тоді це буде історія про брак коштів, а не якусь свідому політику з представлення України у світі.

Павло Казарін, для Gazeta.ua