"Турецький потік" – символ поразки Путіна

Газові домовленості з Зеленським – це досягнення і везіння Росії

Поява Володимира Путіна на церемонії введення в експлуатацію газопроводу "Турецький потік" за задумом організаторів мала вкотре продемонструвати ефективність російських зусиль зі створення нових транзитних газопроводів, які дозволять країнам Європи одержувати газ без традиційних посередників - в першу чергу, зрозуміло, без України.

Однак цей газопровід - ніякий не успіх, а швидше поразка Путіна. Перша гілка "Турецького потоку", за якою російський газ надходитиме до Туреччини, та ще й зі значною знижкою, - все, що залишилося від ідеї "Південного потоку" з його чотирма експортними гілками. Так, "Турецький потік" буде розвиватися, але добудують тільки одну гілку для експорту газу в південну Європу. Ще одну, а не ще три. І при цьому на новий газопровід будуть поширюватися нові правила Євросоюзу - і Росія з цим погодилася, хоча свого часу саме через намір Болгарії дотримуватися цих правил згорнула будівництво "Південного потоку", - пише Віталій Портников для "Грани.Ру".

Але головне, зрозуміло, не в цьому. А в тому, що за путінським задумом будівництво двох газопроводів - "Північного потоку - 2" і "Турецького потоку" - мало завершитися до кінця минулого року, коли закінчувався термін російсько-української угоди по транзиту газу. В цьому випадку Москва взагалі могла б відмовитися від використання української труби, шантажувати Київ зникненням доходів від транзиту і куди вільніше почуватися, якщо б знадобилося починати інтенсивні військові дії на території України.

Нічого із задуманого здійснити не вдалося. "Північний потік - 2" поки що недобудований. Закінчення його будівництва заблокували американські санкції. У проєкті "Турецький потік" побудовали тільки гілку для доставки газу до Туреччини. І що важливо - всі нові газопроводи не можуть бути заповнені на 100% відповідно до європейської енергетичної директиви.

У цих умовах Газпрому однаково довелося б укладати нову довгострокову угоду з "Нафтогазом України" про продовження транзиту російського газу.

Єдине, що сьогодні може Путін, так це використовувати слабкість і недосвідченість нового українського президента Володимира Зеленського, для того щоб відвести від Газпрому загрозу нових українських позовів, які - якби Київ не проміняв їх на $3 млрд, що необхідні Зеленському "ще вчора", - могли б просто розорити "кремлівський гаманець".

Газові домовленості з Зеленським - це, звичайно, і досягнення, і везіння Путіна, який блискуче використав деградацію українського суспільства і його залежність від проросійської олігархічної пропаганди. Але це зовсім не те, чого Путін хотів. Україна не позбавлена транзиту, і вона у нього не в кишені. І все, що йому залишається в цій ситуації, - так це лише вигляд, що домігся реального успіху, і обніматися з турецьким президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом, який використав путінські прорахунки для того, щоб отримати персональний газопровід і дешевий російський газ.