Чим більше обмежень, тим більше корупції і бюрократії, тим гірше економіці України

Володимир Зеленський обіцяє зменшити концентрацію до 10 тис. гектар в одні руки. Так давайте відразу 6 соток і все там. Нічого ось це все.

Чим більше обмежень, тим менша вартість землі, тим гірше пайовикам, громадянам України, які володіють землею.

Чим більше обмежень, тим більше корупції і бюрократії, тим гірше економіці України. Бюрократія породжує корупцію. Обмеження породжують бюрократію.

У Російській імперії говорили, що тяжкість законів виправдовується необов'язковістю їх виконання. Ось так і тут. Всі приймають закон з жорсткими обмеженнями і підморгують один одному, що всі ці обмеження можна обійти. Але це лицемірство. По-перше, ці обмеження легко обійде Коломойський, але не буде обходити прозорий і чесний гравець. І ці обмеження створюють основу для майбутнього порушення закону, тобто грають проти верховенства права. І тоді навіщо це все?

Вони кричали, що 200 тис. гектар в одні руки — це багато. І ми зменшуємо в 20 разів концентрацію? У 20 разів. Це взагалі якісь економічні розрахунки беруться за основу? Обмеження на рівні 200 тис. гектар не створювали жодних монополій, тому що супроводжувалися ще й обмеження на рівні ОТГ і області. А в межах країни — це всього лише 0,5% від усіх сільгосп земель. Де тут монополія? Її немає. Але була можливість підтримати компанії, які прагнуть рости, які стають конкурентними експортерами, які отримали б доступ до фінансування. Підтримати не грошима платників податків, як у нас прийнято. А просто нормальними правилами.

Обмеження такого роду вбивають один з сенсів реформ. А саме — збільшення інвестування в землю. Більш складне виробництво. Тому що знову компанії працюватимуть переважно на орендованій землі. Привіт меліорації. Туди ж і питання про стимулювання зростання. Який сенс обмілюватися, виходити на світло, якщо там немає нічого привабливого? Якщо зростання призводить до проблем для агрокомпанії?

Хочете патріотизму? Тоді не створюйте штучних проблем українським експортерам, які конкурують з російськими.

І чим більше поступок робить президент, тим більше активізуються противники реформи. Тому що бачать, що влада прогинається. Що ще трохи і можна дотиснути. Що можна продовжити саботувати реформу.

Зеленський помилково думає, що, прибравши іноземців, він знизить протест опозиції. І це помилка. Тому що плювати опозиції на іноземців, вони проти прозорого ринку землі. Іноземці — лише привід лякати людей, але не причина. І вони продовжать лякати людей. Вони продовжать кричати про розпродаж святої української землі. Вони придумають новий привід.

Зеленський помилково думає, що, знизивши концентрацію, він знизить і загострення пристрастей. І це помилка. Тому що плювати протестувальникам на концентрацію, це лише привід, який вони ставлять на прапор, але абсолютно не причина протестів. Причина все та ж — бажання не допустити в Україні відкриття прозорого ринку. І вони будуть кричати, що 10 тис. гектар це все одно багато, так само, як кричали про 200 тис. гектар.

З кожною поступкою президент все більше каструє реформу. І не знижує негатив від опозиції. Тому що для них завжди буде негатив. А ось ефекту від реформи буде менше. У підсумку, президент, йдучи на поступки, програє по всіх фронтах. Він все одно зробить непопулярну реформу і за неї його проклинатимуть з телеекранів. І він не отримає швидкого економічного ефекту. Тому що реформа кастрована.

Так, навіть у такому вигляді земельна реформа — це плюс. Це крок вперед. Але чи не президент говорив, що нам мало йти вперед, нам треба бігти.

Так, це компроміс. Але це компроміс між здоровим глуздом і дурістю. І ці компроміси, що вже кастрували реформу, будуть гирями висітимуть на наших ногах, не даючи бігти вперед. Вперед і вгору, як хотів президент. Просто продовжимо повзти у вірному напрямку.

Оригінал