Результати "нормандського саміту" не вселяють спокій

Зеленський привіз нульову нічию

Результати саміту у Парижі не можуть подобатися або вселяти спокій. Зеленському не вдалося вийти з вузького коридору "мирного врегулювання", яким ми йдемо ось вже шостий рік. Він привіз нульову нічию. Поки назвемо її так. Це якщо коротко.

Тепер щодо основних дратівливих точок підсумкового документу.

Перше. Згадка про Мінські домовленості. Вони підписані у 2014 і 2015 роках. Усі попередні роки їх чомусь називали "безальтернативним шляхом до миру". Це абсолютно безпідставне твердження буквально вдовбували у нашу свідомість. На міжнародному рівні стало правилом хорошого тону вживати словосполучення "мінські домовленості", згадуючи про Україну. Можливо навіть не розуміючи сенсу сказаного. Хоча Мінські домовленості нікчемні з моменту підписання і діяли лише до 31 грудня 2015 року.

Друге. Розведення військ.

Точно та сама історія, що і з Мінськими домовленостями. Про початок розведення, зокрема, у Золотому, Петрівському і Станиці Луганській, йдеться ще з 2016 року.

Третє. "Формула Штайнмаєра".

Те саме. Ще у 2016 році президент України заявив про імплементацію "формули Штайнмаєра" і про підготовку виборів в ОРДЛО також.

Ще три важливих зауваження.

Комюніке не є міжнародним договором. Це джентльменська політична домовленість. Поки це благі наміри учасників зустрічі. Реалізувати вигідне Кремлю "політичне врегулювання на Донбасі" можна лише через ухвалення рішень у Верховній Раді.

Вже під час прес-конференції було зрозуміло, що учасники по-різному читатимуть на практиці один і той самий документ. Це також вже звична практика переговорів упродовж всіх років війни.

Закон про особливий статус ОРДЛО поки буде продовжено у чинній редакції (з відповідними запобіжниками).

Висновок: нічого нового в підсумковому документі ми не прочитали. Нічого нового поки не відбулося.

Прихильники попереднього президента зазвичай кажуть: неважливо, що стрьомне підписувалося і говорилося, має значення те, що воно не було втілене у життя. Кажуть, що це була така дипломатична тактика. Можливо.

Поки Зеленський може сказати те саме. Коли почне втілювати у життя, тоді це буде зовсім інша розмова. Важливо було, щоб він приїхав з нульовою нічиєю. На перемогу ніхто й не розраховував. Він таки привіз нульову нічию. Поки ми називаємо її так.

Певен, що за цю нічию боролося все громадянське суспільство. Не маю сумнівів, що поразки вдалось уникнути завдяки розробці Української доктрини безпеки та миру, яку підготувала Стратегічна Рада Руху Опору Капітуляції під провідним началом професора Василенка. Надважливу роль у цій нічиї зіграла й Варта на Банковій. Разом з небайдужими громадянами вартували Рух Опору Капітуляції, Національний корпус, Демократична сокира, Свобода, Українська галицька партія, УРП та ціла низка інших партій і громадських організацій.

Націлюємося далі на громадський контроль. Влада має чути націю. Своєю активністю ми застерігаємо і вберігаємо владу від помилок. Хай нарешті зрозуміють це. Ми, до речі, попереджали, що зустріч у "нормандському форматі" буде порожньою і непотрібною. Але Зеленському дуже хотілося "подивитися в очі". Сподіваюся, що рожеві окуляри залишилися у Парижі.

Важливо розуміти, що Путін буде поводити себе незмінно. Обстріли наших позицій продовжаться, буде шулерство із полоненими, Москва наполягатиме на своєму "прочитанні" домовленостей і спробує жорстко прив'язати нас до свого газу. Вони далі казатимуть, що "іх там нєт".

Нахабство Кремля робить слабшим або сильнішим. Все залежить від того, як до цього ставитися.

Оригінал