Кремль Путіна йде шляхом Сталіна

Кримська пастка

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав вигадкою "розмови про жахливу катастрофу в Криму з правами людини". Втім, цікаво навіть не те, як голова російського зовнішньополітичного відомства аргументував свої слова ‒ особливої аргументації там, думаю, не було просто тому, що не можна спростувати очевидні факти.

Цікаво те, що пропонує Лавров тим, хто говорить про нестерпну ситуацію, яка склалася на окупованому півострові. Він пропонує їм приїхати до Криму та переконатися, як все чудово. Це приблизно та ж методологія, якої дотримувався один із попередників Лаврова в кабінеті на Смоленській площі ‒ сталінський міністр закордонних справ В'ячеслав Молотов, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

У 1930-ті роки на Заході чимало говорили про тотальне порушення прав людини в усьому СРСР. І радянське керівництво заманювало до країни всіх, кого тільки могло ‒ щоб показати, як все чудово. Інтелектуалів, політиків, громадських діячів. Хтось не піддавався на демонстрацію нескінченних потьомкінських сіл. Для когось, як, наприклад, для знаменитого німецького письменника Ліона Фейхтвангера поїздка стала справжньою репутаційною катастрофою. Втім радянська пропаганда отримувала свій ефект: бачите, як все чудово! Даремно йдуть ці розмови про репресії та порушення прав людини.

Радянське керівництво заманювало до країни всіх, кого тільки могло ‒ щоб показати, як все чудово

І, зрозуміло, якщо приїжджав не письменник, не лівий активіст, а якийсь шанований депутат "буржуазного парламенту", підприємець чи навіть справжній міністр, то це ставало справжнісінькою перемогою ‒ бачите, навіть вони змушені визнати, що з нами треба працювати, що ми ‒ законна влада, яка нічого не порушує.

Аналогії з Кримом тут ще точніше простежуються хоча б тому, що західні демократії довгий час не хотіли визнавати самої законності більшовицької влади і, загалом, Ленін і Сталін були в тій же ситуації, в якій зараз перебуває Аксенов. Тільки Аксенов ‒ учасник процесу анексії Криму, а Ленін і Сталін анексували всю Росію цілком.

Кремль Путіна, схоже, іде тим же шляхом, яким ішов Кремль Сталіна. Якщо у випадку з Донбасом російське керівництво намагається примусити Київ до прямих переговорів з очільниками маріонеткових адміністрацій так званих "народних республік", то в разі Криму потрібно заманити на півострів якомога більшу кількість західних "парламентарів і політиків".

До прав людини це прагнення привезти у Сімферополь західного візитера й продемонструвати його зустріч із Сергієм Аксеновим у програмі "Время" жодного стосунку не має

В одному та в іншому випадку йдеться про легітимізацію. У першому випадку ‒ про легітимізацію режимів "народних республік", про доведення того, що на українській території тепер уже не одна, а цілих три держави. У другому випадку ‒ про легітимізацію анексії Криму, визнання його російського статусу.

І до прав людини це прагнення привезти у Сімферополь західного візитера й продемонструвати його зустріч із Сергієм Аксеновим у програмі "Время", впевнений, жодного стосунку не має.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Борислав Береза Громадсько-політичний діяч
Геннадій Друзенко Міжнародний правник
Володимир Горбач Політичний аналітик Інституту Євро­атлантичного співробітництва
Віктор Вовк Громадсько-політичний діяч
Погода