Сила Путіна – в слабкості Зеленського

Війну закінчують перемогою, а не поразкою

У кожному своєму зверненні до громадян Володимир Зеленський говорить про необхідність якнайшвидшого завершення війни. І це зрозуміло. Новому президенту нічим похвалитися навіть перед власними прихильниками.

Велика частина пропонованих ним змін є катастрофічно непопулярними. Українці виступають проти відкриття ринку землі - я навіть не стверджую, правильно це чи ні, це просто даність. У влади немає можливості знизити комунальні тарифи. Більшість в парламенті розсипається з огидними скандалами. І це тільки початок ерозії дилетантської влади. Що залишається Зеленському? Говорити про мир. Хто може бути проти миру? Чому про мир не можна говорити з Путіним? - пише Віталій Портников для espreso.tv.

Зеленський не може - та й не хоче - вибудовувати відносини з Путіним на рівних. Він постійно ініціює спілкування з російським президентом, а в результаті цього спілкування виграє тільки Путін. Згадаймо хоча б одну історію з Цемахом, а далі буде ще чимало таких історій.

Зеленський спілкується з Путіним не як глава держави з главою країни-агресора, а як перший секретар ЦК компартії України з генеральним секретарем ЦК КПРС

Зеленський спілкується з Путіним не як глава держави з главою країни-агресора, а як перший секретар ЦК компартії України з генеральним секретарем ЦК КПРС. І при цьому переконує самого себе і нас, що Путіна дотиснули. Хто ж це дотиснув? Путін виставив умови, Зеленський їх виконав, Путін погодився приїхати. І при цьому Путін - зовсім не сильний політик, за останні роки ми могли в цьому переконатися. Сила Путіна - в слабкості Зеленського. У слабкості України. Росія після провалу проекту "Новоросія" працювала заради цієї слабкості, увійшла в тактичну згоду з українськими олігархами і виграла. І отримала того партнера, якого бажала. Тепер залишилося змусити цього партнера погоджуватися з новими і новими умовами, аж до повної відмови від досягнень, які оплачені кров'ю і здоров'ям тисяч людей.

Зеленський часто говорить про необхідність закінчити війну, але ніколи не говорить про те, як саме він хоче її закінчити. А адже це і є найголовніше. Саме від цього залежить майбутнє нашої країни. Саме від цього залежить, чи стануть знову вбивати українців і чи не опиняться окупованими нові регіони України. Нам потрібні не слова про закінчення війни. Нам потрібен чіткий, прозорий і зрозумілий план її закінчення. Це може бути план перемир'я. Це може бути план перемоги. Але це не може бути план капітуляції перед ворогом. Капітуляція - це не мир. Капітуляція - це пролог до вибуху в самій країні, ця умова для нових територіальних захоплень. Капітуляція - це війна.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Дарія Маслова Психолог, сімейний консультант
Євген Чирва Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Погода