Мир з росіянами виявився грою, де вхід – рубль, а вихід – два

Ніколи знову

100 років тому українці теж були втомлені від війни. З 1914 року вони воювали за Російську імперію у Першій світовій, а після її поразки й розпаду – проти уламків імперії та один проти одного. За п'ять років війна так набридла усім, що воювати перестали. Навіть, коли на кону стала власна державність. Сто років тому наші предки вирішити просто прєкратіть стрєлять. І держави Україна не стало.

Я не вважаю себе і своє покоління мудрішим за них. Зараз, коли пройшов час, легко робити правильні висновки. Напевне, наші предки мали резони припинити війну будь-якою ціною. Смерті на війні – це жахливо. Кожна притомна людина проти смертей. Очевидно, те рішення припинити стріляти та гинути на фронтах було загальнонаціональним. Його підтримала переважна більшість населення.

Поминання роковин Голодомору обов'язкове хоча б для того, щоб люди пам'ятали, чим закінчуються для українців спроби дружби з "братнім" народом

Але смерті не закінчилися, а тільки починалися. Мир з росіянами виявився грою, де вхід – рубль, а вихід – два. За різними оцінками, враховуючи ненароджених дітей українців, виморених голодом та закатованих Совєтами, населення України зараз чи не вдвічі менше за те, яке мало б бути, якби наші діди не перестали стріляти.

Поминання роковин Голодомору обов'язкове хоча б для того, щоб люди пам'ятали, чим закінчуються для українців спроби дружби з "братнім" народом. Ніколи знову.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

2

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Світлана Фус Дієтолог
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Погода