Кожен із них є символом певної епохи

Андрій П'ятов зіграв за збірну 92 матчі й зрівнявся за цим показником з Олександром Шовковським.

Шовковського і П'ятова важко порівнювати. Кожен із них є символом певної епохи. Фактично, в збірній за всі 28 років незалежності грали лише ці двоє. І всі 28 років вони не мали справжньої конкуренції.

Зараз виростає третій голкіпер – Андрій Лунін, який належить "Реалу". Він має найкращі якості і Шовковського і П'ятова. І теж, судячи із усього, не матиме конкуренції. Виходить так, що П'ятов набирався досвіду, сидячи на лаві за Шовковським, а Лунін – сидячи за П'ятовим.

І це добре, бо означає, що бодай на воротарську позицію нам не треба запрошувати натуралізованих бразильців.

Якщо порівнювати Шовковського та П'ятова, невелику перевагу усе ж віддам Олександрові. В обох кар'єри схожі – на піку грали лише за один клуб, обоє мали комфортні умови в збірній, бо не відчували конкуренції.

Обоє могли припуститися кричущої помилки. Поки що П'ятов помиляється лише в клубі, а Олександр має результативну помилку в збірній.

Однак у Шовковського є матчі, де він практично самотужки двічі витягнув свої команди. Це гра з Швейцарією в 1/8 Кубка світу-2006 і поєдинок зі "Спартою" у кваліфікації до Ліги чемпіонів 1998-1999. В Андрія успіхи локальніші – відбиті пенальті в ході відбірних турнірів й звання найкращого гравця матчу.

Можливо, П'ятов зуміє перевершити свого тренера в збірній за результатами. Якщо досягнемо успіху на Євро, перевага перейде до Андрія.

Олег Федорчук, для Gazeta.ua