Зеленський поганяв чортів у Борисполі й затих
Оптимізм нашого народу радує
Володимир Олександрович, звичайно, молодець. Ось я нещодавно почув від його адептів, що зміцнення гривні – його рук справа.
Я аж ледь захлинувся від небаченого щастя.
- Що, правда? Точно він?
Точно, кажуть. І ще розпочав реформи.
- Які?
- Ну як які? Не видно хіба?
- Не видно. А де має бути видно? Які конкретно? Мінуточку, я запісиваю.
Довелося мені сердешному розказати, що гривню "зміцнювати" почали ще за Порошенка. Але з особливою силою так, вже з травня, при Зеленському. І як вони це зробили. Правильно, почавши скуповувати облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
І ось далі – цитата із звіту Міністерства фінансів:
"За дев'ять місяців (2019 року) фактичні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 351 млрд в гривневому еквіваленті (з яких номіновані в гривні запозичення становили 191 млрд грн). Це становить 86,5% від річного плану запозичень на 2019 рік. У січні-вересні витрати загального фонду державного бюджету на погашення та обслуговування державного боргу становили відповідно 298 млрд грн та 91 млрд грн".
Долар скоро повернеться до 28 гривень
От так. Позичили ми більше, ніж віддали боргів. І позичали не у МВФ, під 3% річних. А ОВДП - під 16% річних. І віддавати їх вже скоро, бо більша половина запозичень (понад 60%) – на два і менше роки.
Уже у наступному році необхідно віддати 438 мільярдів боргів чи відсотків з обслуговування боргу. Більше третини, якщо рахувати від бюджету країни (менше 1,2 трлн грн). А долар дав заднього тому, що багато виявилося бажаючих купити ОВДП. І це не на довго. Долар скоро повернеться до 28 гривень. А борги віддавати вже цьому уряду.
І ще гарячих новин вам. Моя організація проводить соціологічне опитування в Сумській області. Десь близько половини респондентів не можуть назвати прізвищ ні голови уряду, ні голови Верховної Ради. Їх прості люди просто не знають. Для них усе це – Рада і Уряд Його величності.
Мені аж страшно. За все, в очах людей, відповідає він – Великий Зе!
Близько половини респондентів не можуть назвати прізвищ ні голови уряду, ні голови Верховної Ради. Для них усе це – Рада і Уряд Його величності
І у мене – самі лише питання. Уже 100 днів президентства пройшло. Ок! Тоді уряд був не той. Зараз уже майже два місяці і той уряд, і той парламент. Не відмажешся.
А за цей час у половині областей не призначено голів обласних адміністрацій. Не призначено жодного голови районної державної адміністрації. Жодного в Україні!
Як за два місяці не змогли призначити? Ющенко вже у день інавгурації призначив губернаторів. При Януковичу за кілька тижнів призначили усіх. І усіх голів районів. А тут – бац-бац – і мимо.
Володимир Олександрович порадували земляків – поганяли чортів у Борисполі чи Ужгороді, лякнули Філатова у Дніпрі – і стихли. Де красота? Де екібана?
Володимир Олександрович порадували земляків – поганяли чортів у Борисполі чи Ужгороді, лякнули Філатова у Дніпрі – і стихли. Де красота? Де екібана?
Усе, що може розказати зараз обиватель про здобутки нової влади – це зменшення курсу долара і зняття недоторканості з депутатів.
А іще страшилку, що наближається, - про ринок землі.
Це – все. У мене результати соцопитування на руках.
А очікування – не зникли. Мало того, вчителі вже не дочекалися не те що 4 тисяч євро – вони не дочекалися банального підвищення. Хоч на трошки.
Але – оптимізм нашого народу радує. Той же мій співрозмовник, після усіх моїх аргументів (про курс долара) зазначив, що усе важко тому, що перед цим 5 років гад Порошенко все гальмував. Але скоро розженемося і… Мені через рік стане соромно. Бо вже через рік ми Україну не впізнаємо.
Сів. Жду.
