В Україні ніде немає чистого повітря

Можемо скоротити викиди чадного газу власними силами

В мережі ширяться повідомлення про вкрай небезпечний рівень забруднення повітря небезпечними речовинами. Особливу увагу привернули показники високої концентрації CO (монооксиду вуглецю або чадного газу), який показав сервіс Windy та інші сервіси моніторингу повітря.

Що ж відбувається.

Рівень СО у повітрі також залежить від багатьох факторів. Основне його джерело — викиди від автомобілів. Атмосферний вміст оксиду вуглецю в типових міських районах становить близько 10 проміле (частин на мільйон), приблизно в 100 разів вище, ніж в атмосфері Землі в цілому. У районах з великим трафіком рівень СО може піднятися до 50 проміле.

Якщо рух повітря в регіоні з високими викидами CO обмежений, газ може накопичуватися у повітрі біля землі. Повітря може застоюватися вертикально, внаслідок температурних інверсій, та горизонтально, через особливості місцевості чи застійні метеорологічні умови. Застій також може спричиняти низка швидкість вітру.

СО має типову "тривалість життя" в атмосфері Землі, що складає кілька місяців. Згодом газ реагує з киснем (O2), утворюючи вуглекислий газ (СО2).

Підвищений рівень оксиду вуглецю міцно зв'язується з гемоглобіном й утворює карбоксигемоглобін, і тим самим зменшує кількість кисню, що переноситься кров'ю. Як наслідок, життєво важливі органи, не отримують достатню кількість кисню. Для немовлят, вагітних жінок чи людей із хворобами дихальних шляхів це критично. Крім того, високий рівень СО може впливати на координацію та концентрацію уваги.

Нормальним рівнем СО вважається 40 мг/метр кубічний. Таким повітрям можна дихати 8 годин. Верхній допустимий поріг забруднення — це 200 мг/метр кубічний. Такі дані отримані із урахуванням наслідків для серцево-судинної системи. На роботі такий рівень може бути до 55 мг/метр.

На рівень забруднення може впливати зміна температури протягом доби. В нічний час, а частіше в холодні ночі (що характерно для цього періоду) між шарами прохолоднішого повітря утворюється теплий шар повітря. Це називається температурною інверсією.

Є різні типи такої інверсії, але в результаті виходить так, що тепліший шар повітря утворюється над прохолодним. У свою чергу теплі шари перешкоджають проходженню повітря під ним, утворюючи своєрідний "купол". Таким чином, біля поверхні землі циркулюють різні забруднювачі, а концентрація токсинів у повітрі, яке ми дихаємо, збільшується.

Крім автомобілів, висока концентрація оксиду вуглецю, ймовірно, утворилася через масове спалювання трави, листя, сміття, залишків із полів і горіння боліт (торф'яників).

До прикладу, під час згоряння тонни рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму. До його складу входять пил, оксиди азоту і сірки, чадний газ, важкі метали, діоксин та низка канцерогенних сполук. Через особливості погодних умов (відсутність вітру, високу вологість, температурні інверсії), ймовірно, ці небезпечні сполуки залишаються біля поверхні землі, а не розсіюються в повітрі. Про наслідки спалювання листя для здоров'я та екосистем більше тут.

Більшість сервісів, які вимірюють показники забруднення в України, працюють через мережу датчиків, розміщених у різних місцях. Але говорити про точну якість вимірювання ми не можемо. Дуже ймовірно, що туман може сприйматися за зважені часточки, на точність показників також може впливати висока вологість повітря. Найчастіше датчики в таких пристроях не вміють відрізняти частинки пилу від частинок води і туману, тому показують хибні результати.

Проблема також полягає в тому, що в Україні організація та методологія моніторингу якості атмосферного повітря не відповідає стандартам ЄС. Це стосується кількості пунктів моніторингу повітря у містах, визначення переліку речовин-забруднювачів, норми вимірювання показників у лише визначені часові проміжки (натомість в країнах ЄС практикують постійні, інколи випадкові вимірювання) та відсутності нормативно-правової бази щодо інформування про якість повітря.

Що робити, аби зменшити ризики:

▪ Не паліть листя. Листя найкраще залишати під деревами. В ньому живуть корисні комахи, і воно допомагає утримувати вологу в землі. Виняток становить листя каштанів, яке неодмінно слід прибрати і закопати, адже в ньому зимує шкідник каштанова міль. Якщо ж листя забруднене вихлопними газами, використайте той компост для вирощування декоративних рослин. Інколи нічого не робити — найкраще рішення.

▪ Не паліть стерню і сухостій. Це руйнує ґрунти і вбиває у вогні живих істот, що їх населяють. Не лише їжачки і пташки заслуговують на збереження життя. Ящірки, хробаки і ґрунтові мікроорганізми потрібні, аби екосистема жила і функціонувала.

▪ Розкажіть своїм знайомим і родичам про те, що не треба спалювати листя чи сміття.

▪ Відмовтеся від автомобілів принаймні на період безвітряних теплих днів і холодних ночей. Користуйтеся громадським транспортом.

▪ Купувати медичні маски чи оригінальні пов'язки не треба. Якщо хочете справді захиститися, а не просто збільшувати паніку, то потрібен респіратор із фільтрами, і його треба регулярно міняти на новий.

▪ Робіть вдома вологе прибирання.

▪ Користуйтеся денними кремами із ретиноїдами і токоферолом. Вони захищають шкіру від пошкодження агресивним середовищем.

▪ Не грійтеся газом на кухні, і менше стійте біля плити, щоб уникнути чадного газу.

▪ Покиньте куріння. Через куріння в крові і так є від 3 до 20% карбоксигемоглобіну, в залежності від того, скільки людина курить. Вам що, мало забрудненого повітря?

В Україні та Європі ніде немає нормального рівня СО в повітрі. Він всюди завищений, особливо в містах. Не виключено, що поза ними бракує даних.

Наразі ми можемо скоротити викиди СО власними силами — обмежити спалення пального вдома, в електрогенераторах, не палити листя, торфяники і сухостій, не курити, і обмежити користування автотранспортом. Містам потрібна реорганізація транспортної структури, що зменшувала би затори на дорогах і заохочувала людей їздити громадським транспортом.

Оригінал