Чому Янукович не повинен підписувати законопроект "Про засади державної мовної політики": 13 аргументів

Власне, ПЕРШІ ДВАНАДЦЯТЬ АРГУМЕНТІВ писав не особисто я, а великий колектив людей, у якому провідну роль відігравали три "могилянські" професори: Володимир Василенко, Лариса Масенко та Володимир Панченко.

Зроблено це було між першим та другим читаннями – у спробі ЯКОСЬ ВПЛИНУТИ або ж достукатись до сумління "народних обранців" (ну, з наївною надією, що воно у них є).

ВСІ ВОНИ, як на мене, ДІЙСНІ і в якості аргументів "для президента". Ознайомитися з ними можна тут.

03 липня, ПРИ ПРИЙНЯТТІ, до них додався іще один, тринадцятий. Спробую сформулювати його сам:

13. Законопроект прийнятий зі щонайбрутальнішими порушеннями Регламенту Верховної Ради та Конституції України: зокрема – без розгляду та голосування внесених народними депутатами до другого читання пропозицій. Таким чином порушено, зокрема, статтю 93 Конституції України, яка наділяє КОЖНОГО народного депутата України законодавчою ініціативою; статтю 5, відповідно до якої влада в Україні здійснюється на основі народовладдя, а її узурпація не допускається, і статтю 19, згідно якої органи державної влади зобов'язані діяти виключно у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Позбавивши народних депутатів України, які внесли, в порядку законодавчої ініціативи, понад дві тисячі пропозицій щодо зміни чи доповнення даного законопроекту, права на розгляд їхніх законодавчих пропозицій, ті їхні колеги на чолі із заступником голови Верховної Ради Адамом Мартинюком, які голосували за законопроект без розгляду поправок, позбавили їх, тим самим, і фактичної можливості здійснювати свої передбачені Конституцією повноваження в рамках законодавчого процесу, а їхніх виборців – права на представництво їхніх інтересів у законодавчому процесі та реалізацію вищої державної влади через обраних ними депутатів...