Зовнішньополітична команда – "лакмусовий папірець" для Зеленського

Президент ще має шанс і час почути українське суспільство

Богдан Яременко на чолі парламентського Комітету, Вадим Пристайко в МЗС України, а Андрій Єрмак в Офісі президента очевидно розпочали прискорений демонтаж усіх бастіонів проукраїнської зовнішньої політики, які у попередні 5 років були вибудувані зусиллями патріотичних депутатів, дипломатів та певною мірою президентської адміністрації (передусім зусиллями Костянтина Єлісєєва).

Як колишній член профільного парламентського комітету почну з нього.

На відміну від вагомої ролі, зокрема стратегічних законодавчих ініціатив, попереднього Комітету у закордонних справах, нинішній Комітет Ради з питань зовнішньої політики зараз як "п'яте колесо до возу" - геть зайвий для команди Зеленського, що може лише заважати. Тож його, за моїми спостереженнями, будуть фактично "обнуляти".

Нинішній Комітет Ради з питань зовнішньої політики зараз як "п'яте колесо до возу" - геть зайвий для команди Зеленського

В системі позірно пацифістської, а насправді кулуарно-капітулянтської зовнішньої політики публічний та ініціативний парламентський комітет по суті зайвий. Нащо відкрито обговорювати десь свої поразницькі наміри? Одного негативного досвіду засідання Комітету 18 вересня і самовикривальних заяв там Пристайка, що мали широкий суспільний резонанс, владі схоже достатньо.

І їй абсолютно не потрібна сильна публічна парламентська дипломатія, що вже погано відобразилось на якісному складі й виборі керівників парламентських делегацій, зокрема делегації в ПАРЄ.

Тож Яременко останнім часом де-факто в публічному просторі заміщає увесь Комітет і верзе просто феєричну маячню, обґрунтовуючи і виправдовуючи майбутню капітуляцію.

Сам же план капітуляції зрозумілий вже 4 місяці – з часу висунення на посаду керівника МЗС України Пристайка. Того самого, який ще у 2016 році відкрито пропагував путінський план "політичного врегулювання" на Донбасі на базі фактично російської інтерпретації "мінських угод". (подивіться. інтерв`ю "Голосу Америки" у квітні 2016 року або публікацію з цитатами Пристайка на сайті VoA у червні цьогоріч)

Очевидно, для реалізації цього плану Пристайко і був інтегрований до команди Зеленського, бо, схоже, давно готовий до виконання цієї "брудної роботи".

Зокрема, й чистки в МЗС України від недостатньо "гнучких" і надмірно "непоступливих" патріотичних кадрів, яку, прогнозую, ми ще скоро побачимо.

А вже привідним ременем для комунікації та стратегічного розвороту усього зовнішньополітичного курсу і державних інститутів, що його реалізують, очевидно є довірена людина з найближчого оточення Зеленського і відповідною посадою в Офісі президента - пан Єрмак.

Завдання ж Дмитра Кулеби в уряді, за всієї моєї колишньої поваги до нього, схоже, зводиться до забезпечення "пристойного" політичного прикриття капітуляції та відволікаючих маневрів, зокрема різноманітними порожніми розмовами про ЄС і НАТО з міжнародними партнерами, експертами та ЗМІ.

Недільне 20-тисячне Віче і протестні акції по всій Україні засвідчили готовність патріотичної громадськості чинити рішучий спротив безроссудству влади у разі продовження курсу на капітуляцію.

Загроза владі наступного Майдану цілком реальна, як і, на жаль, небезпека страшних наслідків такого збурення для країни в цілому.

Якщо Зеленський раптом схаменеться, то розпочати, очевидно, має зі зміни зовнішньополітичної команди у складі Пристайка, Яременка і Єрмака

Зеленський ще має шанс і час почути українське суспільство, особливо його пасіонарну частину, й повести український державний корабель між Сцилою і Харибдою капітуляції та руйнівної дестабілізації, що обидві слугуватимуть Путіну і Росії.

Якщо Зеленський раптом схаменеться, то розпочати, очевидно, має зі зміни зовнішньополітичної команди у складі Пристайка, Яременка і Єрмака.

Разом і звільненням одіозного Богдана це стало б серйозною ознакою, що Зеленський піднімається над собою колишнім і своїм минулим на шляху до перетворення на президента України, здатного виконувати свій конституційний обов'язок із захисту національних інтересів країни.

Без цього ніяк.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Микола Несенюк Журналіст
Ольга Решетилова Координаторка Медійної ініціативи за права людини
Любов Морозова Музикознавиця
Петро Кралюк Філософ
Світлана Сіщук Журналіст Української служби "Голосу Америки"
Погода