"Формула Штайнмаєра" ускладнює повернення Криму

Чим більшою буде готовність Києва до розмов з яким-небудь Пушиліним, тим більша ймовірність, що в майбутньому від України вимагатимуть розмови з яким-небудь Аксьоновим

Імплементація українською делегацією в Мінську "формули Штайнмаєра" тільки на перший погляд не має прямого відношення до долі анексованого Росією півострова. Можна сказати навіть, що до Криму не має прямого відношення сам Мінський процес - адже його учасники говорять виключно про Донбас, а не про Крим.

Однак якщо поставитися до того, що відбувається як до частини процесу відновлення територіальної цілісності України, ми відразу ж побачимо, які ризики виникають для вирішення кримської проблеми, - пише Віталій Портников для "Крим.Реалії".

Перший з цих ризиків - це готовність української сторони погоджуватися з російськими умовами. Адже ні для кого не секрет, що імплементація "формули Штайнмаєра" була насамперед російською умовою, без цього президент Росії Володимир Путін категорично не погоджувався на зустріч в "нормандському форматі", в проведенні якої так зацікавлений президент України Володимир Зеленський. І якщо в майбутньому - при Путіні або після нього - в Москві погодяться з самою можливістю обговорення кримського питання, то цілком можуть розраховувати, що українська влада і цього разу погодиться з попередніми умовами Кремля. Ну хоча б заради початку діалогу. Адже і "формулу Штайнмаєра" Київ схвалив, думаю, виключно заради того, щоб президент Зеленський зміг почати діалог з президентом Путіним.

Перший з ризиків - це готовність української сторони погоджуватися з російськими умовами

Другий момент - це спроби Москви змусити Київ піти на прямі переговори з маріонетковою владою, яку створили на Донбасі після окупації цієї території. "Формула Штайнмаєра" прямо не передбачає такого діалогу, але Москва наполягає, що проведення будь-яких виборів потрібно погодити з владою "народних республік" - утворень, яких немає ні на політичній карті світу, ні навіть в Мінських угодах. Проте представники російських маріонеток на переговорах підписали "формулу" з особливою думкою, яка обумовлює необхідність узгодження виборів з ними. А міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров не так давно підкреслив, що без такого діалогу не може бути ніяких виборів.

Ми поки не знаємо, чи погодиться президент Зеленський з цим новим ультиматумом Москви. Однак хочу нагадати, що якщо "народних республік" Донбасу для Росії офіційно немає, то "Республіка Крим" у складі Російської Федерації є не просто офіційно, а конституційно. І Москва, думаю, завжди буде наполягати на діалозі Києва з владою цього "суб'єкта Російської Федерації" - хоч би які рішення приймали в Кремлі щодо діалогу по Криму. Чим більшою буде готовність Києва до розмов з яким-небудь Пушиліним, тим більша ймовірність, що в майбутньому від України вимагатимуть розмови з яким-небудь Аксьоновим. І так, звичайно ж, повної амністії для всіх учасників процесу анексії Криму. І так, визнання російського громадянства у всіх бажаючих (а можливо, і не бажаючих) жителів півострова - яким би не був його статус.

Якщо "народних республік" Донбасу для Росії офіційно немає, то "Республіка Крим" у складі Російської Федерації є не просто офіційно, а конституційно

Третій момент - це пов'язування питань територіальної цілісності і національної безпеки з економічним співробітництвом. В оточенні президента Зеленського говорять про можливість так званої "великої угоди" між Москвою і Києвом, яка охопить не тільки питання вирішення кризи на Донбасі, але і питання енергетичної співпраці. Власне, такий підхід не новий, в Україні Віктора Януковича він був пов'язаний з Харківськими угодами, коли чергову знижку на поставки російського газу обміняли на продовження термінів базування Чорноморського флоту Росії в Криму.

Але і діалог по Криму теж можна обумовити - наприклад, відновленням постачання води на півострів або зняттям блокади Криму. При цьому діалог ще невідомо чим закінчиться. А вода вже буде. Це тим більш зручно, що такі односторонні поступки з боку Києва завжди можна буде пояснити "турботою про громадян", про тих самих "простих людей", які викликають незмінне співчуття як у Володимира Путіна, так і у Володимира Зеленського.

Найголовніше - це те, що в Кремлі, вважаю, зрозуміли, як потрібно розмовляти з українським президентом, як міняти поступки на можливість діалогу, як використовувати у впливі на Банкову західних лідерів... І цей інструментарій тиску і обіцянок можна буде задіяти, думаю, ще не раз - як по Донбасу, так і по Криму.

Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Олеся Ольховик Психологиня ГО "Форпост"
Дарія Маслова Психолог, сімейний консультант
Євген Чирва Психотерапевт Центру "Форпост HELP"
Анна Сокур Психологиня ГО "Форпост"
Анна Сотнікова Стиліст-перукар, колорист, трихолог
Погода