Є спосіб перекинути відповідальність за "Мінськ" знову на Путіна

Зраду можливо відвернути

Зі "Штайнмаєром", мені здається, відбулося ось що:

Зеленський хотів швидкого повернення полонених, Путін поставив умову: перехід до "політичної" частини Мінських домовленостей.

"Політична" частина - це те, чого вміло уникав Порошенко. Україна у 2014-2019 переконала Захід, що "Мінськ" треба розділити на "безпекову" та "політичну" частини, і не може бути прогресу в політичній до виконання безпекової (припинення обстрілів, відведення військ і т.д.).

РФ давала зрозуміти, що не припинить стріляти, доки Україна не піде в "політичну" частину. Для України це означало постійні смерті. Але винним в цьому і відповідальним за невиконання "Мінська" вважали Путіна. "М'яч на стороні РФ" і т.д.

Росія повернула "м'яч" на нашу територію. Бо "політична" частина асоціюється з зобов'язаннями України. І це погано

Зараз Росія повернула "м'яч" на нашу територію. Бо "політична" частина асоціюється з зобов'язаннями України. І це погано. Але це ціна, яку Україна платить за повернення 35 полонених, і їхнє повернення - це добре.

Є однозначні пункти в "Мінську", які не на користь України. Наприклад, про те, що контроль за кордоном можна отримати тільки після проведення виборів.

Але є пункти, що дозволяють широке тлумачення. І саме тут Україна може грати. Наприклад, міжнародний (ОБСЄ) контроль за українсько-російським кордоном у "Мінську-І", який ніколи не був виконаний.

Тези міністра закордонних справ Вадима Пристайка, вчорашні висловлювання Зеленського свідчать, про спроби України дати таке тлумачення "Мінська", які би означали спочатку відновлення української влади, а тільки потім вибори. Зеленський вчора сказав "кордон має бути наш" як передумова для виборів. Але тут дуже багато нюансів, бо неясно, хто забезпечить контроль, чи справді "іхтамнєт".

Якщо вибори саме "місцеві", до ДНР-ЛНР мають бути офіційно розформовані як "державні" структури задовго перед виборами, і на окуповані території має де-факто зайти українська влада

Багато чого залежить від нового закону, який анонсував Зеленський. Його мета - щоб "особливий статус" містив якнайменше загроз для українського суверенітету, та перекинути м'яч "політичної частини" знову на РФ. Якщо вибори саме "місцеві", до ДНР-ЛНР мають бути офіційно розформовані як "державні" структури (з арміями, міліціями) задовго перед виборами, і на окуповані території має де-факто зайти українська влада (суди, поліція, СБУ).

Щось у мене великі сумніви, що Путін буде йти хоча б на якісь поступки. Уявляю, що розформування ДНР-ЛНР буде означати в російському інфопросторі (це вперше РФ "віддає" території, а не забирає).

Тому весь процес одразу може впертися в деталі, які неможливо виконати, починаючи з відведення військ.

І новий закон, якщо він правильно буде виписаний відповідно до українських інтересів, насправді поверне "політичну" частину назад на сторону РФ і сепаратистів. Підозрюю, що вони нічого не будуть виконувати, а тоді ситуація повернеться до порошенківських часів.

Важливо паралельно думати про гуманітарні речі, без політичних. Починаючи просто з міжлюдських контактів, збільшення пунктів пропуску і т.д.

Висновок: зрада можлива, тому тиск суспільства дуже потрібен. Але можливо її відвернути, бо дуже багато нюансів, об які ця зрада може обламатися.

Оригінал

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Наші автори
Юлія Дукач Аналітикиня проєкту з дезінфомоніторингу Texty.org.ua
Дмитро Ярош Командувач Української добровольчої армії
Віктор Лещинський Президент Національного експертно-будівельного альянсу України
Олег Романчук Публіцист
Володимир Ярославський Шеф і керуючий партнер ресторану "Lucky"