Чесними або щасливими політиками стають 7 зі 100

Чому люди часто ненавидять свою професію?

Учням і студентам демонструють не всю картину їхньої майбутньої діяльності. А насичують знаннями, замість того, щоб розширити їх свідомість.

Наприклад, життя бізнесмена приваблює молодь грошима, владою, славою, проте проблеми з розхитаним здоров'ям, ризиками, відсутністю грошей, банкрутством і відповідальністю за долі співробітників надто не висвітлюються. Тільки 3 зі 100 більш-менш дістаються нагору.

Діяльність політика завжди на виду, і навіть іноді супергрошовита. Але не всі можуть постійно укладати угоду із совістю, знаходити спритні компроміси, розумітися на законах, реально допомагати людям і країні, і не потрапляти в халепу, ризикуючи свободою і репутацією. Чесними або щасливими політиками стають 7 зі 100.

Бути дипломатом — це не тільки звані прийоми і закордон. А ще приховування своєї думки куди подалі, нудьга за батьківщиною і низька платня. Філігранними дипломатами стають 5 зі 100.

Розповідаючи про романтизмі і мужність військового, забувають нагадати, що в армії немає свободи слова, і супроти своєї волі доводиться виконувати чужі команди, нерідко аморальні. Жити доводиться в поневіряннях і непристосованих умовах. Не кажучи вже про ризик життям і необхідність приймати рішення за секунди. А ще — вбивати ворога. Або бути вбитим самому. Справжніми солдатами батьківщини стають 20 зі 100.

Коли висловлюються про професію вчителя, то під душевними сентенціями про шляхетність і творчий початок цієї світлої місії приховують, що робота ця клопітка і негрошова. А більше — з паперами, оцінками і звітами, ніж з душами дітей. Гарними вчителями стають 12 зі 100.

Фотомоделі в глянцевих журналах і на подіумі викликають захоплення. А насправді їх долі сповнені депресивних станів, що, втім, властиво всім тим, хто пов'язав своє життя зі спортом або шоу-бізнесом. Справжніми асами тут стають 1 з 1000.

Орієнтир на програміста і комп'ютерника — дуже сучасний, але треба враховувати, що зі 100 стартапів 99 розпадаються. А ще треба мати особливі мізки, в яких все перетравлюється системно. І якщо прогавив якусь точку-кому, нулик-одиницю, то "все пропало". Таких розумників у цій сфері 15 зі 100.

Тому лиш одних знань недостатньо. Для кожної майбутньої професії, або, точніше, життєвого проекту, потрібен особливий тип мислення і характер. А не тільки знання шкільних дисциплін і список професій, більшість з яких зникають прямо на наших очах.

Авжеж, щастить тим 20% дітей, які вже знають, чого вони хочуть. Ще 50% змушені інтенсивно купувати широкий спектр знань, аби вилучити із цієї інформації те, що стане їхнім майбутнім пріоритетом.

Ну, і решта 30% особливо не переймаються, бо потрібні для них знання вони придбають на шляху. Який виведе їх або на широкий хайвей, або на узбіччя.

У будь-якому разі, нехай їм усім пощастить.

Оригінал